Вже більше року під окупацією російських «орків» перебуває одна з перлин України – знаменитий Азово-Сиваський національний природний парк на півдні Херсонщини… Під загрозою повного винищення унікальний рослинний та тваринний світ парку, зокрема, поголів’я тварин на півострові Бірючому – візитівка парку. Відомо, що росіяни влаштовували там «сафарі» на беззахисних тварин. Деякими жахливими подробицями з нами поділився діючий співробітник парку, який зберіг вірність Україні. З міркувань безпеки він не називає свої персональні дані.
– За лічені дні у лютому-березні минулого року була окупована Херсонщина і частина Запорізької області. Швидко захопили й Мелітополь. Селище Кирилівку Запорізької області на узбережжі Азовського моря росіяни захопили десь за три тижні після початку вторгнення. Звідти до Бірючого рукою подати, – розповів наш співрозмовник. – Попервах наші співробітники як могли підгодовували та допомагали тваринам. За продуктами та іншими потребами їздили до Кирилівки. Бачили численні блокпости російських військових – слов’ян, азіатів. Вони нахабно обшукували чи не кожну машину, здирали зі скла тонування, відбирали відеореєстратори, особисті речі людей. Щоразу виїжджати було все важче. Наприкінці березня – на початку квітня окупанти прийшли й до нас.
Чоловік зазначає – росіяни відразу повели себе як завойовники. Оригінальністю їхня поведінка не вирізнялася.
– Окупанти відібрали всю апаратуру, предмети побуту, меблі. Не погребували навіть комплектами постільної білизни з будинків нашого готельного комплексу. Паралельно шукали «неугодних», особливо серед керівників та охорони національного парку. Шукали й учасників АТО/ООС, прикордонників, правоохоронців, активістів, їхніх рідних й близьких.
Знайшлися й запроданці, які пішли на службу до росіян і допомагали їм грабувати. Потім з’явився й призначений окупантами «директор», до речі, теж із колишніх працівників. (За інсайдерською інформацією, це уродженець Криму, який свого часу працював у парку. Після окупації Криму й частково Запоріжжя та Херсонщини, погодився на пропозицію окупантів. Двоє його синів, які закінчували українські військові навчальні заклади, служать у спецслужбах РФ у Криму).
Стосовно росіян, то спершу це була «росгвардія» та спецслужби, також якийсь «ОМОН». Військові, переважно, слов’янської зовнішності. Потім хлинули кадирівці, війська з уродженців Криму. Найгірше, найжорстокіше та найогидніше поводилися і поводяться кавказці, буряти й маргінали, кримінальники, непотріб. Їм допомагали місцеві колаборанти.
Наш співрозмовник розповів, що тогоріч окупанти масово нищили тварин національного парку, особливо на Бірючому.
– Достовірно відомо, що кадирівці стріляли наче у тирі з пістолетів, автоматів, кулеметів й снайперських гвинтівок беззахисних тварин. Завантажили тушами вбитих оленів й ланей дві повні вантажівки. Можливо, вони ще згодом влаштовували «сафарі». Я розумію, що це все відбувалося за допомоги місцевих посіпак. На жаль, місцина там майже відкрита. Сховатись тваринам немає де. Густих лісів немає. Виродки цим і користувалися. До того ж, у них потужна військова далекобійна зброя.
Від кадирівців у жорстокості до тварин не відставали й буряти та інші азіати, які деякий час базувалися на півострові. На Бірючому вже давно мешкає поголів’я здичавілих коней, які свого часу втекли від господарів і обжилися на нашому просторі наче ті мустанги. Ми їх так і звали. Так от тих коней безжально вбивали ці азіати за підтримки колаборантів – співробітників парку.
Спершу охорона якось намагалася завадити цим дикунським випадкам. Але що вдієш проти озброєних відморозків, які здатні побити чи вбити людину, не те що тварину? Ще колаборанти та кримінальники вночі ловили на острові фазанів на юшку. Просто хапали птахів, наче курей, які мирно спали.
За мирні роки тварини звикли, що люди не чинять їм зла. Але прийшли нелюди. Через ці злочинні дії під загрозою винищення перебуває унікальна популяція оленя європейського, яка стала надбанням світової природозахисної та мисливствознавчої справи. Під загрозою й рідкісні дикі віслюки – туркменські кулани, які занесені до Червоної книги України та Міжнародної спілки охорони природи. В Україні їх оберігають ще в Асканії-Нови, яка теж в окупації. Це будуть катастрофічні втрати та збитки природного багатства не лише України, а й світу. Чи вдасться їх колись відновити?
На наших островах у прибережній смузі Азовського узбережжя на зиму мігрували та зупинялися десятки тисяч перелітних птахів, зокрема, цінні та червонокнижні види. Тварини, як і люди, відчувають стрес, коли над головою гуркотять літаки, ракети, гримлять вибухи, постріли. Що там коїться зараз, важко сказати. Достовірної інформації та зв’язку з окупованими островами немає.
На островах нині пора цвітіння унікальних червонокнижних рослин-первоцвітів. Це зараз межа між окупованими територіями Херсонщини та Криму. За неперевіреною інформацією, росіяни вже перерили там усе окопами, понаставляли мін, побоюючись можливого нашого наступу, ганяли по цінних рослинах танки.
Працівник національного парку зазначає – російське вторгнення принесло ще одну біду. Це шакали, які наче поєднали зусилля із двоногими «собратами».
– Шакал до вторгнення все частіше з’являвся у парку, де нищив тварин. Особливо страждало поголів’я лані європейські та молодь оленя. Якими правдами й неправдами до 2022 року ми офіційно добивалися дозволу на відстріл хоча б шести особин інвазійного хижака-шкідника. Нині ж двоногі російські шакали спільно зі своїми чотирилапими «друзями» безкарно нищать усе навколо себе.
***
Доктор біологічних наук, професор кафедри землеустрою та геоекології Таврійського державного агротехнологічного університету імені Д. Моторного, м. Мелітополь, Анатолій Волох багато років досліджує унікальний тваринний світ Азово-Сиваського національного природного парку. Він розповів про його особливості та загрози через російське вторгнення й окупацію.
– У різні роки ХХ ст. на території Азово-Сиваського національного природного парку було штучно створено угруповання кількох видів ратичних ссавців. Це благородний олень (1928–1982 рр.), європейський муфлон (1976–2007 рр., нині поголів’я повністю припинило своє існування), європейська лань (1951–1960 рр.) та туркменський кулан (1982 р.). Для інтродукції цих тварин було обрано півострів Бірючий (7796,2 га), що являє собою морську косу, яка омивається зі сходу Азовським морем, а з заходу Утлюцьким лиманом.
Упродовж тривалого часу в НПП вдалося створити потужну популяцію благородного оленя, гібридну форму якого вивели на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Її засновниками були кілька особин марала, середньо-європейського та кримського оленів, а також ізюбра та вапіті. Незважаючи на порівняно невелику кількість особин, гібридизація різних за походженням тварин сприяла формуванню стійкого, хоча і своєрідного екотипу. Оскільки більшість екологічних та екстер’єрних характеристик цієї гібридної форми оленя визначаються спорідненістю з тваринами азійського походження, найбільш прийнятним для неї є назва «асканійський марал» з підвидовим статусом Cervuselaphusfalz-feini.
Зважаючи на значну масу тіла та великі роги, які мають високу товарну цінність на трофейному ринку, у період з 1918 по 2010 рр. в угіддях Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей було розселено понад 220 асканійських маралів. Крім того, їхні окремі угруповання були створені в Казахстані, Республіці Молдова та РФ, де вони існують дотепер. У 70-ті роки ХХ ст. мисливці неодноразово видобували асканійських маралів, роги яких оцінювали у 210–228; 194–208 та 172–186 балів, що, відповідно, заслуговує на нагородження їх золотими, срібними та бронзовими медалями. Найбільші роги, маса яких досягала 12 кг (1959 р. – півострів Бірючий) були оцінені у 258 балів і нагороджені Гран-Прі.
Донедавна найбільше угруповання асканійського марала існувало на території Азово-Сиваського НПП (Бірючий), чисельність якого в 2007 р. досягла історичного максимуму – 1321 особина. Наприкінці 2021 р. на півострові Бірючий було обліковано 1200 благородних оленів, понад 900 європейських ланей і понад 300 куланів. У квітні 2022 року російськими окупантами були виселені майже всі співробітники Азово-Сиваського НПП, і з цього часу отримання будь-яких відомостей щодо долі диких тварин на його території стало неможливим.
Російські окупанти також захопили й популяцію асканійського благородного оленя, яке знаходиться на території державного заказника «Коса Обитічна» поблизу м. Приморська (Запорізька область). Тут вони неодноразово проводили відстріл диких тварин.
За інсайдерською інформацією на Бірючому російські окупанти відстрілюють диких копитних для забезпечення м`ясом армії. Також там влаштовують «генеральські» полювання для чиновників з Москви.
Після звільнення території Азово-Сиваського НПП та Південної України ці факти потребують спеціального вивчення. При цьому слід врахувати, що у 2022 р. на окупованій території у межах об’єктів природно-заповідного фонду не проводилися регуляційні заходи у вигляді відлову, переселення та селекційного вилучення диких ратичних.
Замість P.S.
Коли верстався номер, стало відомо, що окупанти за підтримки місцевих колаборантів встановили контроль над Біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України. Як повідомляє сторінка заповідника, 20 березня 2023 р. в установу прибули перший заступник керівника адміністрації президента «т.в.о. губернатора» Херсонської області, колаборант В. Сальдо та невідома особа у ролі директора, призначеного «Министерством природных ресурсов и экологии Херсонской области» без офіційних представлень – Д. Мєщєряков.
За інформацією з відкритих джерел, Д. Мєщєряковим зареєстровано «Государственное автономное учреждение «Биосферный заповедник «Аскания-Нова» (без імені Ф.Е. Фальц-Фейна) з датою внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ 7.03.2023 р. Таким чином, подальше збереження Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна не може бути забезпечене українською адміністрацією та перебуває під безпосередньою загрозою.
Поки персонал продовжує виконувати функціональні обов’язки та здійснює необхідний догляд за колекціями…
За матеріалами сайту ЕКО-інформ
