У 1995 р. у Таврійській державній агротехнічній академії (ТДАТА) д. біол. наук, проф. Валерієм Лисенко було створено кафедру мисливствознавства та біоресурсів. Її співробітниками було розпочато підготовку бакалаврів за новітнім напрямком, який передбачав отримання ними фаху: «Менеджер мисливського господарства». Одночасно з цим, зазначеним енергійним і талановитим вченим була створена експедиція з мисливського впорядкування угідь.
Рис. 1. Проф. Валерій Лисенко — найактивніший вчений України у галузі мисливствознавства (Кирилівка, мисливський семінар: 25.09.2010)
Зазначене дійство грунтувалось на вимогах Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (2000), згідно якого на території нашої держави мали бути проведені значні за обсягом роботи з упорядкування мисливських угідь та визначена їх пропускна спроможність (Стаття 28). Вони передбачали здійснення науково обгрунтованої оцінки та інвентаризації місць мешкання диких тварин за основними типами угідь, визначення їх кількісного та якісного складу на певній території, розроблення режиму ведення мисливського господарства з урахуванням природних та економічних умов, визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання та відтворення мисливських ресурсів, а також збереження та поліпшення стану угідь.
Ці вимоги у значній мірі співпадали з питаннями, які у той час вивчались деякими співробітниками молодої кафедри, назву якої згодом було змінено на «Кафедра тваринництва та мисливствознавства». Її співробітники (проф. Валерій Лисенко та доц. Анатолій Волох) приймали участь у вдосконаленні Постанови Держкомлiсгоспу України № 56 “Про затвердження Порядку проведення упорядкування мисливських угідь” від 26.07.01 р. та “Настанови з упорядкування мисливських угідь” (2002), а також у виконанні значної кількості дослідницьких госпдоговірних проектів.
Розвиток досліджень вченими Таврійської державної агротехнічної академії у галузі мисливського господарства став важливим підгрунттям для організації і проведення роботи курсів щодо підвищення кваліфікації мисливствознавців та керівників мисливських організацій Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР). За певний період часу наш університет відвідала значна кількість фахівців із АР Крим, Запорізької, Донецької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської та Чернівецької областей. Вони із задоволенням прослухали лекційні курси з економіки мисливського господарства, біології мисливських тварин, підвищення ефективності управління мисливських ресурсів тощо; виконали ряд практичних робіт у мисливських угіддях, склали відповідні іспити та отримали свідоцтво про набуття новітніх знань.
У 1996-1999 рр. співробітники кафедри під керівництвом проф. Валерія Лисенка організували та провели на базі відпочинку ТДАТА ряд науково-практичних семінарів, метою яких було підвищення кваліфікації та поширення сучасних знань щодо ведення мисливського господарства. У роботі зазначених заходів прийняла участь значна кількість мисливців із різних областей України, що було зафільмовано і продемонстровано у телепередачі «Подорожуючи по Приазов`ю». На жаль, з різних, невідомих нам, причин підготовку менеджерів мисливського господарства було припинено і перші випускники отримали дипломи за спеціальністю 6.040.106 «Екологія, охорона навколишнього середовищам та збалансоване природокористування».
Враховуючи нові умови, не покидаючи досліджень диких тварин та мисливства, співробітники кафедри зосередили свою увагу на природоохоронних територіях (Азово-Сиваський та Приазовський НПП, біосферний заповідник «Асканія-Нова», Карадазький природний заповідник, державні ландшафтні заказники «Старо-Бердянський ліс» та «Коса Обитічна»). При цьому вони зміцнили співробітництво із керівництвом Запорізького обласним управління лісового та мисливського господарства та Запорізької обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок. Під час проведення навчальних та виробничих практик на їх територіях, що відносились до цих структур, студенти отримували навички проведення різноманітних досліджень.
Рис. 2. Студенти ТДАТУ в Азово-Сиваського НПП (о. Бірючий: 05.02.2010):
А – інструктаж перед проведенням обліку чисельності диких тварин;
Б – дослідження рогів, скинутих благородним оленем
Після реорганізації Таврійської державної агротехнічної академії в Таврійський державний агротехнологічний університет (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05 2007 року за № 311-р) у Статуті останнього (Розділ 3. «Обсяг цивільної правоздатності» № 17) було визначене право вузу проводити науково-дослідні роботи за господарськими договорами, в тому числі здійснювати наукове забезпечення та впровадження науково-дослідних розробок у сфері мисливського впорядкування, рибного господарства, землевпорядкування тощо. Задля його реалізації на практиці, зазначена вище робота була продовжена на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища, а потім, після її реорганізації, — на кафедрі геоекології та землеустрою. Цим документом було підтверджено законність функціонування експедиції з мисливського впорядкування угідь за оновленого формату вищого наукового закладу. Тривалий час її керівником був і залишається д. біол. наук, проф. Анатолій Волох.
Рис. 3. Проф. Анатолій Волох із мисливствознавцем Борисом Сусом
(Андрушівське мисливське господарство, Житомирська обл.: 20.12.2019)
Згодом на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища ТДАТУ для мисливських господарств країни стали здійснювати підготовку фахівців середньої ланки за робочою професією «Єгер». Окрім теоретичних курсів (Основи галузевої економіки і підприємництва. Біологія мисливських птахів та звірів. Фізіологія тварин. Основи біотехнії та багато іншого) студенти засвоювали практичні навички з оцінки якості трофеїв, бонітування мисливських угідь, обліку чисельності диких тварин (рис. 4) тощо.
Рис. 4 Облік чисельності диких тварин за участі студентів ТДАТУ на території ДП «Мелітопольське лісомисливське господарство»:
А – прогон лісових кварталів (Старо-Бердянський ліс: 12.04.2012);
Б – дикі кабани у вольєрі мисливського господарства
Велике значення у єгерській підготовці студентів мала участь у викладанні теоретичних дисциплін та проведенні практичних робіт міжрайонного мисливствознавця Віталія Ніколаєва.
Рис. 5. Міжрайонний мисливствознавець та провідний співробітник ДП «Мелітопольське лісомисливське господарство» Віталій Ніколаєв під час обліку диких тварин (Старо-Бердянський ліс: 12.04.2012)
Після окупації Мелітополя російськими військами наш колишній успішний університет був змушений переїхати до м. Запоріжжя, але значна кількість його викладачів мігрувала до різних міст України та Європи. Але й за нових умов вони продовжують проводити свої дослідження та різноманітні громадські заходи.
Рис. 6. Нарада керівників районних мисливських організацій УТМР, присвяченій проведенню зимового обліку диких тварин (м. Чернівці: 17.02.2023): А – д. біол. наук, проф. Анатолій Волох (зліва);
Б – голова облради УТМР Чернівецької області Юрій Ткачук
Підсумовуючи сказане, треба зробити наступні висновки:
- Завдяки діяльності викладачів кафедри екології та охорони навколишнього середовища (зараз: кафедри геоекології та землеустрою) ТДАТУ ім. Д. Моторного було виготовлено кілька сотень «Проектів організації і розвитку мисливських господарств…», розташованих на території АР Крим, Житомирської, Запорізької, Закарпатської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Хмельницької та Чернівецької областей, які дозволили оптимізувати використання та відтворення ресурсів диких тварин упродовж тривалого часу.
- Щорічно вченими кафедри готувалась значна кількість наукових обгрунтувань, що стосувались регуляції чисельності диких тварин на територіях ландшафтних заказників та національних природних парків, а також доцільності інтродукції різних організмів на їх території для збереження біорізноманіття.
- Завдяки співпраці з мисливськими організаціями, багато студентів засвоїло важливі практичні навички, які знадобилися їм у роботі.
- Підготовка «Проектів організації і розвитку мисливських господарств…» супроводжувалась важливими для університету фінансовими надходженнями, які використовувались для різноманітних заходів і, зокрема, для видання наукової та учбово-практичної літератури.
- Студентами та викладачами на основі зібраних наукових матеріалів було написано ряд тезисів, статей та наукових монографій, які стали важливою частиною вітчизняного літературного фонду про диких тварин та мисливство.
- Зазначена діяльність викладачів та студенів є важливим підгрунттям для подальшого розвитку мисливського господарства.
