Павло Чубинський – автор слів Гімну України. Народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї.
Цікаві факти про Павла Чубинського
- Павло Чубинський – відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні.
- Закінчив Другу Київську гімназію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті. Там знайомиться з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо – Маклаєм. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу “Основа”, співпрацюючи в якому познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим
- У молоді роки він брав активну участь у громадському русі, поширюючи ідеї боротьби проти царського уряду. За свої щирі, патріотичні» наміри більше як на шість років був відлучений від України і засланий на «перевиховання» в Архангельську губернію. Там здобув авторитет великого організатора науки і невтомного дослідника Північного краю.
- У 1861 року захистив у Петербурзі дисертацію “Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії” та отримав вчений ступінь кандидата правознавства.
- У 1869 році очолив етнографічну експедицію до України. За два роки дослідники об’їздили Південно-Західний край. Зібраний матеріял у семи томах “Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край” отримав золоту відзнаку на Географічному конгресі в Парижі та нині вважається однією з найфундаментальніших праць. У цьому опусі зібрано понад чотири тисячі обрядових пісень, понад триста казок і легенд, сила-силенна прикмет, приказки, прислів’я тощо.
- У душі Чубинського жив поет. Особливо захоплювався складанням віршів у молодості. 1871 року в Києві вийшла збірка його віршів (правда, без зазначення прізвища автора) “Сопілка Павлика”. Тут були ліричні вірші, що вражали читача щирістю почуттів.
- Нагороджений за свою наукові здобутки та праці золотою медаллю на Міжнародній виставці в Парижі в 1875 році.
- Намагався відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади.
- Був одружений на Катерині Порозовій, мав в шлюбі 4 дітей.
- У 1879 році Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 26 січня 1884 року. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.
- Перший пам’ятник Павлу Чубинському було встановлено у Борисполі в 2001 році.
- У 1963 році до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» Відділ ООЛ видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Миколи Бідняка.
- У 2015 році у Києві було названо вулицю на честь Павла Чубинського
- 14 січня 2009 року Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський»
Щодо Гімну України:
- Вперше було опубліковано в 1863 році в четвертому номері львівського літературно-політичного вісника “Мета”. Довго побутувала думка, що це слова Тараса Шевченка, бо його вірші теж було надруковано в цьому номері. Деякі читачі вважали, що це народна пісня.
- Того ж року цей твір потрапив на очі композитору Михайлу Вербицькому і настільки вразив своєю силою слова, що той одразу вирішив покласти його на музику. Спочатку музичний супровід виконувався соло і під гітару, а згодом його було перероблено для хору.
- Вперше пісня пролунала в 1864 році в селі Млини.
- У 1918 році пісня “Ще не вмерла Україна” зазвучала як Гімн Української Народної Республiки, Західної-Української Народної Республiки, Української Держави. Але тільки 15 березня 1939-го його офіційно затвердили як державний Гімн Карпатської України.
- Коли в СРСР вирішили створити власний гімн для кожної республіки, то “Ще не вмерла Україна” одразу була відкинута як націоналістична й неформатна пісня.
- Пісня “Ще не вмерла Україна” відродилася разом із Народним Рухом України. Вперше за кілька десятиліть в Україні публічно виконав національний гімн Сергій Жданкін на головній сцені фестивалю “Червона рута”, який відбувся у Чернівцях 17-24 вересня 1989 року.
- Від 17 вересня 1991 року Українське радіо починає своє мовлення виконанням пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”, а 5 грудня того ж року вона вперше прозвучала в виконанні хору імені Верьовки на засіданні Верховної Ради України, присвяченому оголошенню результатів Всеукраїнського референдуму й інавгурації першого президента України Леоніда Кравчука.
- 15 січня 1992-го Указом Президії Верховної Ради ця пісня була затверджена в якості Державного гімну України (музична редакція). А 6 березня 2003 року ухвалено Закон “Про Державний гімн України” (текстова редакція), запропонований тодішнім президентом Леонідом Кучмою. Перша строфа відтоді має редакцію “Ще не вмерла України і слава, і воля”.
