Історія бібліотеки університету нерозривно пов’язана з історією навчального закладу. Бібліотека була створена у 1932 році на базі бібліотеки заводу-втузу.
Відомо, що першим завідувачем бібліотеки був Сергій Костянтинович Марецький, який очолював бібліотеку з 1932 по 1941 рік.
Бібліотека розміщувалась у навчальному корпусі, який було побудовано у 1906 році. До революції там розміщувалося комерційне училище, згодом профшкола (тепер корпус № 3).
Спершу книжковий фонд бібліотеки становив 35880 примірників і у перші роки її існування поповнювався за рахунок державних надходжень від інших бібліотек і окремих осіб. У 1941 році книжковий фонд становив вже 65 тисяч примірників.
У вересні 1941 року 40 тис. найцінніших книг було евакуйовано до Ашхабаду разом зі студентами, викладачами та співробітниками навчального закладу. Бібліотекар Тетяна Максимівна Соловйова увесь період евакуації виконувала обов’язки начальника бібліотеки.
12 липня 1944 року завідувачкою бібліотеки, яка повернулася з евакуації у Мелітополь, призначається Беркович Х.Ш., яку наказом було введено до складу ради інституту.
У серпні 1944 року інститут повернувся до Мелітополя. Післявоєнний період був важким для бібліотеки. До Мелітополя повернулась невелика частина обладнання і 5 тис. книжкового фонду бібліотеки, решта залишилась в Ашхабаді. Бібліотеці було відведено праве крило на 2-му поверсі навчального корпусу інституту (тепер корпус № 3). Також, згідно післявоєнного штатного розкладу, склад бібліотеки було встановлено у кількості 4-х співробітників.
У лютому 1945 року директор інституту Г.Ф. Гулівер видав наказ № 22 щодо проведення до 1 березня 1945 р. повної інвентаризації книжкового фонду.
У квітні 1945 р. зав. бібліотекою Беркович Х.Ш. було відряджено до Москви
«для связи с библиотеками, коллекторами институтов и заключения договоров на получение литературы для института».
З серпня 1946 року бібліотеку очолив фронтовик Олексій Ілліч Єрмілов, який керував бібліотекою 31 рік.
З 50-х років бібліотека iнтенсивно відроджується: збільшується кількість читачів, відповідно зростає книжковий фонд, книговидача та кількість працівників. Про це говорять i статистичні дані. Якщо на кінець 1946 року книжковий фонд нараховував 35 тисяч примірників літератури, то у 1954 р. вже збільшився до 73 тисяч прим. Щорічно до бібліотеки надходило 5-7 тисяч нових видань.
Найбільш інтенсивний період розвитку бібліотеки припадає на 1970-80 роки.
Штат бібліотеки поступово збільшився з 8 працівників у 1960 р. до 22 у 1974.
У кінці 1976 року було збудовано новий корпус для бібліотеки і студентського клубу – Центр культури та дозвілля.
У 1977 році завідуючою книгозбірні було призначено Таїсію Тихонівну Носову.
У травні 1977 року бібліотека переїхала в нову будівлю – 2-х поверховий корпус площею 1655 м². Фонд протягом 2 місяців було упаковано, перенесено і розміщено на поверхах нового бібліотечного корпусу. Нова будівля містила 2 читальних зала на 140 місць, приміщення для відділів та книгосховище. Це дало можливість змінити організаційну структуру бібліотеки: виділити нові абонементи, відділи, сектори. В цьому приміщенні бібліотека працює і тепер.
У 1979 р. закладалися основи науково-бібліографічної діяльності. Було розпочато збір та бібліографування праць професорсько-викладацького складу. До 45-річчя інституту вийшов перший випуск «Библиографического указателя литературы (научные статьи сотрудников МИМСХ, изданные с 1932 по 1977 годы)» тиражом 300 примірників.
У 1980 р. бібліотека інституту була визнана переможцем конкурсу до 110-ї річниці з дня народження В.І. Леніна серед бібліотек сільськогосподарських вузів СРСР. Співробітники бібліотеки були нагороджені премією і відвідуванням ВДНГ у Москві.
У 1985 році керівником бібліотеки стала Людмила Олексіївна Петрова.
У
пошуках нових форм роботи з читачами у 1985 році народився літературно-музичний клуб «Ліра». Ідея організації клуба належала старшому бібліотекарю абонементу художньої літератури Ганні Петрівні Оксамитній. Клуб працював як бібліотечне об’єднання до 2000 р., а потім набув статусу університетського.
У 1985 році згідно з рішенням ЦНСГБ ВАСГНІЛ, створюється Запорізьке обласне об’єднання з обслуговування сільськогосподарської науки і виробництва. До об’єднання увійшли 12 бібліотек установ аграрного профілю області. Серед них 5 бібліотек науково-дослідних установ, 6 бібліотек навчальних закладів і відділ Запорізької обласної НБ ім. М. Горького. На бібліотеку МІМСГ було покладено функції Головної бібліотеки. У квітні 1985 р. було проведено організаційну нараду з бібліотеками новоствореного об’єднання.
1988-й рік ознаменувався нагородженням бібліотеки Почесною Грамотою Держагропрому УРСР, як переможця республіканського конкурсу культурно-освітнього та інформаційного обслуговування читачів.
У червні 1989 року, відповідно до рішення Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки (Москва), на базі бібліотеки
М
ІМСГ була проведена Всесоюзна нарада-семінар вузівських бібліотек Держагропрому СРСР.
Життя бібліотеки інституту стає більш різноманітним. Встановлюються тісні контакти з багатьма бібліотеками навчальних закладів і їх інформаційними службами.
У січні 1989 року завідуюча бібліотекою Петрова Л.О. та завідуюча відділом Скороход Є.М. брали участь у Всесоюзній науково-методичній нараді з питань рідкісних видань у фондах бібліотек вузів, яку проводила наукова бібліотека Ленінградського державного університету.
У 1990 році бібліотека була визнана переможцем у Всесоюзному конкурсі наукових і науково-технічних бібліотек, за що отримала першу грошову премію у розмірі 1000 крб.
З 1992 року розпочався розвиток нового правового простору для культури взагалі і бібліотек зокрема. Законодавче забезпечення бібліотечної галузі зазнало фундаментальних змін.
У 1998 році Указом Президента було встановлено Всеукраїнський день бібліотек, який відзначається щорічно 30 вересня.