23 жовтня 1917 р. Павла Скоропадського обрано гетьманом українського козацтва. Павло Скоропадський Гетьман Української Держави, був одним із найбільш контраверсійних особистостей українських визвольних змагань 1917-1921.
Він зупинив управлінський хаос, відновив українську армію та державні інституції. Боровся за українську церкву та стабілізував економіку – кажуть прихильники.
Монархіст і консерватор, німецький посіпака, що грабував українських селян. Людина, яка хотіла повернути Україну в геополітичне поле монархічної Росії – кажуть противники
Але всі сходяться на тому, шо це був патріот, який любив Україну.
🔸 Українська Держава – одна з форм української державності, створеної в ході Української революції 1917-1921 рр. Сучасна Україна є спадкоємницею державно-національних традицій того періоду. Гетьман як нащадок давнього козацького роду великої ваги приділяв відродженню Української держави.
🔸 Тривало гетьманство Павла Скоропадського близько семи місяців (з 29 квітня по 14 грудня 1918 р.) але за цей час йому вдалося багато що зробити.
🔸 Одним із найважливіших напрямів діяльності Гетьмана було законотворення. До червня 1918 р. в Україні взагалі не існувало спеціальної процедури законотворчості. Його розробили та послуговувалися в часи Української Держави. Затверджував закони гетьман.
🔸 Загалом, в Українській Державі було ухвалено понад 500 нормативних актів, у середньому на місяць – по 70. Серед новацій – прийняття першого державного бюджету як узагальненого кошторису. Гетьман схвалив його у червні 1918 р. в «Правилах про порядок розгляду Державного бюджету й фінансових кошторисів на 1918 рік».
🔸 Павло Скоропадський також ініціював розроблення проєктів державних символів Української Держави. До роботи в спеціальній комісії залучив Георгія Нарбута, котрий запропонував Державний Герб. У добу Гетьманату ефективно розбудовувались державні інституції, розгалужений апарат на місцях, започатковано формування державної служби в Україні.
🔸 В освітньо-культурній сфері здобутки Гетьманату виявилися найпомітнішими та найвпливовішими завдяки появі за державний кошт солідних культурних, наукових, освітніх установ: Академії наук, національної бібліотеки, університетів, галереї мистецтв, оперного театру, історичного музею, хорової капели, симфонічного оркестру, театрів. Великого розмаху набула українізація середньої та вищої школи.
🔸 В Українській Державі продовжувалися процеси українізації. У листопаді 1918 р. в Україні діяло 150 українських гімназій, для яких надруковано кілька мільйонів підручників.
🔸 6 жовтня 1918 р. на основі Українського народного університету в Києві було відкрито Український державний університет.
🔸 Кульмінацією розвитку тогочасного наукового життя стало відкриття в листопаді 1918 р. Української академії наук (УАН). УАН мала три відділи: історико-філологічний (очолив Дмитро Багалій), фізико-математичний (на чолі з Миколою Кащенком) і соціальних наук (головував Орест Левицький). Також при УАН діяли постійні та тимчасові комісії за різними напрямами, наприклад, із вивчення природних багатств України, археографічна, «для складання словника живої української мови», «для складання біографічного словника діячів України», соціальних і правничих питань.
🔸 2 серпня 1918 року засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка.
🔸 Багато зусиль гетьман докладав до військового будівництва. Як професійний військовий Павло Скоропадський, як ніхто інший, усвідомлював значення національних збройних сил, але був зв’язаний забороною перед союзниками мати регулярну армію. Особливі надії гетьман покладав на козацтво, в жовтні затвердив закон «Про відновлення українського козацтва».
Незалежно від різних переконань, віддаємо пам’ять і шану нащадку стародавніх козацьких родів, Українському Гетьману, Патріоту і Державнику – Павлу Скоропадському!
