Минулого тижні фахівці наукової бібліотеки стали учасниками важливої події професійного зростання. 3 червня Наукова бібліотека Національного університету “Острозька академія» (НаУОА) запросила бібліотекарів і вчених на Х науково-практичну online конференцію “БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА У СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ПРОЦЕСАХ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ”.
Відкрили конференцію з вітальним словом керівництво НаУОА та канд. наук із соціальних комунікацій, заступниця генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Бруй Оксана з побажанням плідної роботи та дискусій про традиційність та нове бачення бібліотеки та еволюцію розвитку бібліотечної справи. Модератором заходу була директор Наукової бібліотеки Цеп’юк Галина.
На конференції були виступи:
- Чуканова Світлана Олександрівна, канд. пед. наук, “Києво-Могилянська академія”, старший викладач кафедри психології та педагогіки, Сертифікований тренер Google for Education з доповіддю “Компетентності бібліотекарів як ключових фахівців у сприянні відкритій науці та якісному управлінні даними”, де було розглянуто сучасні компетентності бібліотекарів, необхідні для ефективної підтримки відкритої науки та впровадження принципів FAIR для наукових даних. Проаналізовано основні кластери компетентностей, розглянуто стратегії їх розвитку та представлено успішні міжнародні практики трансформації ролі бібліотекарів.
- Продовжила виступ Дзира Олеся Іванівна, канд. істор. наук, завідувач відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, з темою “Формування фонду відділу спеціального зберігання Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР” у роки брежнєвського “застою””. Тема була присвячена історії бібліотечної справи, цей період характеризувався строгим контролем цензури, яка обмежувала доступ до інформації та відбувалася ідеологічна ідеалізація, це був трагічний досвід, коли багато культурних цінностей та знань були приховані або знищувалися. Особливо це важливо усвідомлювати сьогодні, коли війна з росією продовжується і ворог руйнує нашу культуру, і знищує наші надбання на тимчасово окупованих територіях.
- Виступ Руденка Олексія Валерійовича, головного спеціаліста Відділу розвитку військової символіки та геральдики ЦУ розвитку матеріального забезпечення МО України, заслуженого художника України, доцента кафедри графіки НУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з темою “Формування іміджу ЗВО в контексті комунікаційних стратегій на прикладі створення брендбуку НаУ”Острозька академія”. Історичне підгрунтя, славні традиції в Острозі та університеті дають можливість та широке поле для розробки геральдичної системи НаУ “Острозької академії”, що, і відмітив доповідач, представивши герб університету та інститутів, прапор, символи влади ректора, печатку, відзнаки.
- Слідуючим спікером була Охріменко Ганна Валеріївна, канд. істор. наук, завідувачка кафедри інформаційно-документних комунікацій, доцентка Національного університету “Острозька академія” з темою “Генеза, стан та перспективи впровадження дисциплін бібліотечно-архівного спрямування для підготовки здобувачів вищої освіти в Національному університеті “Острозька академія”. Доповідачка проаналізувала на прикладі кафедри розвиток та еволюцію спеціальності бібліотечно-архівної справи, навела повну статистику розвитку цієї спеціальності з початком створення в Академії спеціальності та кафедри документознавства.
- Продовжилась конференція виступом Кралюка Петра Михайловича, з доповіддю “Нестор чи Нестер – хто написав “Повість минулих літ”, доповідь зосередилась на не одному з найважливіших документів давньоруської літератури та дискусійному питанні авторства. “Повість минулих літ” не дійшла в оригінальному варіанті, а збереглася в різних змінюваних варіантах – списках, найвідоміший з них – це Хлєбніковський список, на якому зосередився доповідач, авторство Нестора викликає дискусії, і тому, припускаються різні автори, що переписували літопис, що призводить до різних варіантів тексту та авторства. Доповідь надає змогу, певною мірою, розвіяти міф про Нестора літописця, який був навязанный нам російською та радянською історіографією.
- Наступним доповідачем була Колеснікова Тетяна Олександрівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, с.н.с., доцент, директор НБ Українського державного університету науки і технологій, керівник Секції університетських бібліотек УБА з доповіддю “Відкриті освітні ресурси як прояв інновацій у вищій освіті”. Було відмічено, що бібліотеки мають перетворитися на адаптивний, дослідницький та студентоорієнтований простір, готовий до швидкозмінної цифрової ери. Інновації в освіті це процес творення, впровадження та поширення в освітній практиці нових ідей та засобів. Доповідачка наголосила, що відкриті освітні ресурси (OER) критично важливі, особливо в наш час, також, відміченно про важливість партнерства (між бібліотекарями та викладачами, між структурними підрозділами). Не обходиться без проблем та існують певні бар’єри для прийняття відкритих освітніх ресурсів в Україні: відсутність державної політики; низька обізнаність; мотиваційний бар’єр, інфрастуктурний та мовний бар’єр. На завершення, сама ідея відкритості до нових ідей, можливостей – дозволить бібліотекам відігравати провідні ролі в впровадженні відкритих освітніх ресурсів.
Конференція була змістовна і цікава. X ювілейна онлайн-конференція зібрала для участі провідних науковців та фахівців в галузі бібліотечної справи. Обговорювалися сучасні тенденції та перспективи бібліотечної роботи в умовах інформаційно-комунікаційної епохи також було висвітлено історичні дослідження та інноваційні підходи у вищій освіті та культурі. Проаналізовано роль бібліотекарів, сучасні освітні ресурси та цифрові проекти. Підсумком конференції можна вважати, важливість інтеграції інновацій, історичного досвіду та сучасних технологій для розвитку бібліотечної та освітньої сфери.
