14 липня день пам’яті Олеся Гончара – видатного українського письменника, літературного критика, громадського діяча, першого Шевченківського лавреата в галузі літератури, інших численних премій і нагород, Героя України (1918-1995).
“Яка дика епоха! З якою сатанинською силою нищилася Україна! За трагізмом долі ми народ унікальний. Найбільші генії нації – Шевченко, Гоголь, Сковорода – все життя були безпритульними. Шевченків “Заповіт” написано в Переяславі в домі Козачковського, Гоголь помер у чужому домі, так само бездомним пішов із життя й Сковорода… Але сталінщина своїми жахіттями, державним садизмом перевершила все. Геноцид винищив найдіяльніші, найздібніші сили народу. За які ж гріхи нам випала така доля?”, – написав Олесь Гончар у своєму Щоденнику.
Він за життя став класиком літератури. Зазнав слави і цькування радянської системи. Його роман “Собор” був під забороною 20 років. Він був автором майже 20 романів і повістей, одним із засновників Українського фонду культури. Твори О.Гончара перекладені на понад 60 мов.
“Оточення двох радянських лідерів – Хрущова, потім Брежнєва – натякало О.Гончареві, щоб він написав про цих господарів Кремля художній твір. Або принаймні вивів їх на кількох сторінках одного з романів. Письменник встояв перед важкими спокусами поповнити численні лави владних підлабузників і згаданих осіб у його творах годі шукати. “Так, як треба” роман про Українську повстанську армію, він відмовився: “Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду – не хочу!”
У своєму Щоденнику Олесь Гончар залишив запис “Січовик заповідав класти в могилу – під голову – сідло козацьке… А що я заповів би? Мені покласти під голову три книги: “Тронку”, “Собор” і “Зорю”.
Письменник прожив 77 років, пішов із життя 14 липня 1995 року. Через 10 років після смерті йому присвоїли звання Героя України.
Твори Олеся Гончара актуальні досі, а герої його “Прапороносців” знову боронять Батьківщину.
АКТУАЛЬНІ ЦИТАТИ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Письменник влучно писав про людські цінності:
- Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе – хто іскрить!
- Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..
- Сила розвіється, а правда ніколи!
- Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо… Руйнуємо своєю байдужістю.
Про ставлення до України: - Україно, твій день гряде!
- Не система винна, що в нас багато кретинів. І хто певен, що при іншій системі їх було б менш
- Сама історія запитає кожного з нас у цей день: хто ти? Чи справді вичавив із себе тоталітарного раба, чи здатен відстояти себе як людину, відстояти завтрашній день своєї згорьованої, прекрасної України?
- Про важливість рідної мови:
- Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.
- Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
- Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертво-декоративної.
- Той, хто зрікається рідної мови, часто й не розуміє, що в цьому вже є елемент відступництва, елемент зради.
- Про політичні перипетії:
- росію погубить ненависть, яку вона розпалює в собі, – ненависть до України…
Гончар Олесь. Читати повні тексти творів УКРЛІБ
Інформація з мережі ІНТЕРНЕТ
