На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України опубліковані “Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних”. У рекомендаціях надано практичні поради з організації управління дослідницькими даними, щоб забезпечити їх зберігання, доступність, пошук і можливість повторного використання.
У 2014 році було розроблено базовий набір принципів для оптимізації повторного використання наукових (дослідницьких) даних — FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability). Це набір інструкцій та найкращих практик, які мають гарантувати, що дані й будь-які цифрові об’єкти є доступними для пошуку, сумісними і такими, що їх можна повторно використовувати:
- відшукуваність (Findability) — дані й метадані легко знайти; автоматичне й надійне виявлення наборів даних залежить від машинозчитуваних постійних ідентифікаторів (PID) і метаданих;
- доступність (Accessibility) — дані й метадані є доступними за допомогою стандартизованого та відкритого протоколу зв’язку, що передбачає, зокрема, автентифікацію та авторизацію. Крім того, метадані мають бути доступними, навіть якщо самі дані недоступні;
- сумісність (Interoperability) — здатність до взаємодії, можливість поєднувати та використовувати дані й метадані з іншими даними або інструментами, тому формат даних має бути відкритим і придатним для інтерпретації різними інструментами;
- багаторазовість (Reusability) — дані й метадані мають бути добре описані, щоб їх можна було тиражувати та/або комбінувати в різних налаштуваннях. Крім того, повторне використання даних і метаданих має бути обумовлено зрозумілою та доступною ліцензією (-ями).
Особливу увагу приділено тому, що управління науковими даними є невід’ємною частиною сучасних досліджень. Належне управління даними (або цифрове кураторство) гарантує:
- захист автентичності та цілісності даних, запобігаючи їх “цифровому старінню” та забезпечуючи необмежений доступ до них;
- підвищення достовірності, надійності та відтворюваності результатів досліджень;
- спрощення їх інтерпретації та повторного використання;
- можливість підтвердження, розвитку й удосконалення наукових результатів;
- відповідність вимогам сучасних наукових фондів і журналів.
Документ складається зі вступу, загальних положень, чотирьох розділів, трьох додатків, списку посилань і корисних ресурсів. Рекомендації мають консультаційний характер і призначені для використання науковими установами, закладами вищої освіти, науковими підрозділами організацій, а також науковцями, науково-педагогічними працівниками, аспірантами, докторантами та студентами, які займаються дослідницькою діяльністю.
- Ознайомитися з документом можна за покликанням: МОН – Інформаційно-методичні матеріали.
За матеріалами МОН України
