125 років тому, 16 лютого 1900 р., у Лондоні вийшов друком перший і єдиний великий художній твір 26-річного Вінстона Черчилля – роман “Саврола”, написаний ним у 1897 році під час військової служби в Індії.Життєвий шлях Вінстона Черчилля був буремним і сповненим пригод, а його діяльність — напрочуд багатогранною. Замолоду, коли він служив у британському війську, став воєнним кореспондентом і згодом зажив слави як своєю публіцистикою, так і книжками спогадів про воєнні кампанії в Індії та Африці. Ця любов до слова залишалася з Черчиллем усе життя, і вільний від політичних і державних справ час він незмінно присвячував літературній творчості. Його солідний письменницький доробок складається не лише з історико- біографічних праць та мемуарів, але й художньої прози — роману «Саврола».
«Саврола» — єдиний художній роман серед усього літературного доробку Вінстона Черчілля. Сюжет твору розгортається навколо подій у столиці вигаданої країни Лавранія, де загострюється протистояння між режимом президента республіки Антоніо Молари, який дедалі сильніше тяжіє до диктатури, та демократичною опозицією на чолі з талановитим промовцем і громадським лідером Савролою.
Автор торкається таких питань, як свобода слова та волевиявлення, честь і гідність, що так часто відкидаються заради досягнення політичних цілей, протиставляє холодний розрахунок і шляхетність та розмірковує над природою людини як «соціальної тварини».
Попри невеликий обсяг, у цій книжці порушується чимало важливих проблем: що є справжніми рушійними силами революції — служіння суспільному благу чи задоволення власного честолюбства, де пролягає межа між політикою та приватним життям і чи не змарніє кохання у бентежній коловерті історії?
