сид12 липня – 123 роки від дня народження Михайла Федоровича Сидоренка (1902-1989) – українського вченого-садівника, Героя Соціалістичної Праці, заслуженого агронома УРСР та заслуженого діяча науки УРСР, кандидата сільськогосподарських наук, засновника і першого директора Мелітопольського інституту зрошуваного садівництва. 

Народився Михайло Сидоренко 29 червня (12 липня) 1902 року в селянській родині на хуторі Сидорівщина, Полтавщина.

Навчався в сільськогосподарській професійній школі в селі Красногорівці. З 1928 по 1932 рік – в Полтавському плодово-ягідному інституті. Отримав спеціальність «агроном-організатор плодово-ягідного господарства».

1932–1941 рр., 1945–1974 рр. – директор Мелітопольської дослідної станції садівництва (у 1972 р. реорганізована в Український науково-дослідний інститут зрошуваного садівництва, який у 1992 р. перейменовано в Інститут зрошуваного садівництва Української академії аграрних наук, пізніше – Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренка.)

Брав участь в німецько-радянській війні, був заступником командувача з політичної частини Північно-Кавказького фронту. У жовтні 1945 року за особистим клопотанням М. С.  Хрущова був демобілізований і відновлений на колишній посаді.

У 1947 р. при дослідної станції садівництва відкрито однорічну сільськогосподарську школу з підготовки садівників, виноробів, бджолярів. Першим директором було призначено Михайла Федоровича Сидоренка.

Наукова діяльність

У 1948 р. захистив кандидатську дисертацію за темою «Черешня на террасах реки Молочной» (Одеський сільськогосподарський інститут – зараз ОДАУ)

Серед наукових інтересів М.Ф. Сидоренка – організація промислового садівництва на півдні України, агротехніка вирощування черешні, зокрема у зв’язку з використанням малопридатних піщаних ґрунтів під цю культуру.

У 1956 році вчений почав займатися селекцією персика, створив гібридний фонд і передав у державне випробування дев’ять сортів персика — «Червневий ранній», «Серпневий», «Янтарний», «Сонячний», «Райдужний», «Таврія», « Приазовський», «Запорізький», «Транспортабельний». Є автором і співавтором 30 сортів персика, з яких дев’ять – районовано в Україні (Дар Степу (2018), Іюньський ранній (2018), Мрія (2005), Іван Тупіцин (2005), Сяйво (2005), Ювілейний Сидоренка (2003), Віренея (2003), Мелітопольський ясний (1991).

Створені за участю вченого сорти персика «Серпневий» і «Новинка степу» отримали золоті медалі на міжнародних виставках; сорти персика: Августовський та Новина Степу одержали золоті медалі на міжнародних виставках у м. Ерфурт (Німеччина, 1974, 1977)

Опублікував більше 120 наукових, науково-популярних та публіцистичних праць. Автор книг «Черешня», «Сади в степах запорізьких».

Відзнаки, нагороди, вшанування.

За успіхи у науково-дослідній роботі та значні досягнення колективу дослідної станції видатного вченого нагороджено двічі орденом Леніна (1966, 1971), двічі орденом Трудового Червоного Прапора (1948, 1958), чотирма срібними та золотими медалями ВДНГ СРСР, а також йому присвоєно почесні звання Героя Соціалістичної Праці (1971), Заслуженого діяча науки УРСР (1969) та Заслуженого агронома УРСР (1962). Про цю чудову скромну людину створено фільм «Батько садів» (1975 р.).

У  2002 р. за рішенням Кабінету міністрів України інституту зрошуваного садівництва присвоєно ім`я М.Ф. Сидоренка.  На її будівлі інституту було встановлено меморіальну дошку.

Іменем Михайла Сидоренка названа  вулиця в Мелітополі, розташована за 300 метрів від інституту зрошуваного садівництва.

Помер 5 листопада 1989 року. Похований у Мелітополі на Новому кладовищі.