22 вересня Україна відзначає День партизанської слави, який встановлено Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року. В цей день ми вшановуємо героїв, які вели відчайдушну боротьбу з окупантами в тилу ворога. Партизанський рух в Україні, що зародився в перші місяці Другої світової війни, став одним із найважливіших чинників опору.
Уже в липні-серпні 1941 року, коли німецькі війська стрімко просувалися територією України, в Житомирській та Київській областях почали діяти перші невеликі партизанські загони.
На початку рух був стихійним та неорганізованим. Проте згодом радянське керівництво почало централізовано формувати та закидати в тил ворога диверсійні групи. До кінця 1941 року в Україні діяло вже понад 120 таких загонів. Для координації дій 20 червня 1942 року було створено Український штаб партизанського руху (УШПР), що зіграв ключову роль в організації боротьби на окупованих територіях.
Героїчні командири та їх рейди
Загони під командуванням таких відомих командирів, як Сидір Ковпак та Олександр Сабуров, здійснювали легендарні рейди по ворожих тилах. Ці операції не лише завдавали шкоди окупантам, а й піднімали бойовий дух місцевого населення.
На Волині та Поліссі, наприклад, партизани зуміли створити вільні від окупантів зони, де фактично діяла українська влада. Партизанська боротьба була сповнена труднощів і небезпек, але кожен її учасник, від рядового бійця до командира, наближав нашу Перемогу.
Плине час, однак пам’ять про спротив та непокору ворогові у часи страшної війни житиме вічно. Учасники партизанського руху, підпільних організацій у роки Другої світової війни своєю героїчною діяльністю рятували мирне населення від вивезення у нацистську Німеччину, нищили ворога на окупованій території, наближаючи Перемогу.
Сьогоднi Україна страждає від військової агресії ворога. Кpaщi сини i доньки, нaщaдки пapтизaнського pуху, знову зaхищaють Батьківщину, вiдстоюючи незалежність Укpaїнської деpжaви. Приклад патріотизму, незламного духу та безмежної любові до рідної землі став стрижнем, що допомагає нинішнім партизанам чинити опір на окупованих росією територіях.
Схиляємо голови перед стійкістю і мужністю тих, хто пройшов крізь полум’я найстрашнішої війни в історії людства, хто загинув на полі бою і перед тими, хто зараз боронить кордони рідної України!
Вічна слава тим, хто сьогодні бореться за вільну суверену Україну!
