7 вересня виповнюється 150 років від дня народження Олександра Івановича Купріна (1870-1938), видатного російського письменника, класика художньої літератури, який отримав народне визнання.
Олександр Купрін увійшов в історію вітчизняної літератури як автор повістей і романів, а також як великий майстер розповіді. За своє життя Купрін перепробував безліч професій: він був репортером, поетом, фейлетоністом, вантажником, землеміром, співочим, керуючим при будівництві будинку, розводив тютюн, служив у технічній конторі, виступав на сцені, рибалив з чорноморськими рибалками.
Серед вантажників в одеському порту, злодіїв, фокусників і вуличних музикантів зустрічалися люди з найнесподіванішими біографіями. Саме в цей період він почав писати серйозно, а сюжети йому підказувало саме життя. Робота в ковальському цеху одного з металургійних заводів Донбасу надихнула його на перший великий твір – повість «Молох».
У свій час він жив і полював на Поліссі, всім серцем прикипівши до цієї дикої і прекрасної природи, – і цією любов’ю пройняті сторінки поетичної, світлої, сумної повісті «Олеся».
Слідом за «Молохом» з’являються твори, котрі висунули письменника в перші ряди російської літератури – «Прапорщик армійський» (1897), «Лісова глухомань» (1898), «На глухарів» (1899).
На стику століть Олександр Купрін створив найзначніші свої твори. У 1890-і роки він опублікував нарис «Юзівський завод», розповіді «Лісова глухомань», «Кущ бузку», «Перевертень», «На роз’їзді», «Забутий поцілунок», «Свята любов», «Життя», «Дивний випадок», «Друзі», «Маріанна», «Собаче щастя», «Сильніше смерті», «Каприз», «Перший зустрічний», «Плутанина», «Барбос і Жулька».
Перше десятиліття 1900-х років – період найвищого розквіту таланту письменника, його визнання і успіху. У цей час вийшли його кращі твори, в тому числі «Гранатовий браслет» – гімн любові, яка «дорожче багатства, слави і мудрості, дорожче самого життя», на таку любов «здатний, може бути, один з тисячі». В цей час написані також повісті «Яма», «Юнкери», «Жанетт», «Рідке сонце», «Колесо часу» та інші.
Напередодні першої революції Купрін написав найбільший свій твір – повість «Поєдинок» (1905), яка принесла письменникові заслужений успіх і широку популярність. Через 5 років вийшла перша екранізація «Поєдинку», чорно-біла драма режисера Андре Метра.
У 1909 році письменник отримав за три томи художньої прози академічну Пушкінську премію, поділивши її з І. А. Буніним. Чимало його творів інсценовано і екранізовано, переведено багатьма іноземними мовами.
Олександр Купрін пережив чимало випробувань, але зумів зберегти невичерпний оптимізм і впевненість в тому, що «людина прийшла в світ для безмірної волі, творчості і щастя». Його орієнтирами в житті і творчості завжди залишалися доброта і любов, моральна чистота і щирість, співчуття і милосердя, здатність піднятися над буденністю.
Ольга Цикало,
бібліотекар абонементу
художньої літератури
