«Жизнь нуждается в милосердии. Милосердием мы бедны.
Кто-то злобствует, кто-то сердится, кто-то снова в тисках беды.
Жизнь нуждается в сострадании.
Наши души как топоры…
Слишком многих мы словом раним, позабыв, что слова остры»
Андрей Дементьев
З нагоди проголошення Ювілейного Року Милосердя наукова бібліотека презентує тематичну виставку «Милосердя не визнає конфесій». На виставці представлені книги з історії християнства та її сучасності.
БОГ є любов, тому тема милосердя, благодійництва, любові до ближнього висвітлені в періодичних виданнях та окремо представлені в творах художньої літератури.
Милосердя та великодушність були й залишаються характерною рисою українців. Ще з історії України благодійництво відігравало велику роль у розвитку науки, освіти, культури і незахищених верств населення. Літописні джерела згадують князів Київської Русі, які за свій кошт будували храми і відкривали при них школи. Їхню справу продовжили наступники – гетьмани та козацька старшина, а по тому промислові магнати та фінансисти. Серед засновників сучасних благодійних фондів та підтримки окремих категорій населення України здебільшого люди достатньо багаті, готові поділитись капіталом з тими, кому пощастило у цьому житті значно менше, або ж готові вкласти капітал у здоров’я та інтелект нації. Достаток людей не має значення, коли мова йде про милосердя…
Світ тримається не на матеріальних цінностях, а на милосерді й доброті, бо саме вони приносять спокій у серце. Подивіться, само слово про це говорить: милосердя – мило серцю. Доброта до інших людей приносить радість та спокій у серце того, хто дає, i того, хто потребує.
