10 вересня виповнилось 129 років з дня народження Олександра Довженка, класика світового кіно, фундатора українського поетичного кіно, письменника, драматурга, художника-карикатуриста, режисера, якого цінував Чарлі Чаплін…
Олександр Довженко став взірцем для майбутніх кінорежисерів України та світу. Його “Земля” в списку 12 найкращих фільмів усіх часів, а такі твори, як “Зачарована Десна”, “Ніч перед боєм”, “Щоденник” і досі вивчають у школах.
Найцікавіші факти про його життя: дитинство Довженка на берегах Десни; чому після школи обрав фах вчителя і які предмети викладав; як воював у складі куреня Чорних гайдамаків, заснованого Симоном Петлюрою, і ледве не був розстріляний за це; подальші непрості стосунки з радянською владою складалися; фільми Довженка знає весь світ, але кіноповість “Україна в огні” став фатальним у його кар’єрі.
У німій чорно-білій стрічці “Земля” показано період колективізації в Україні. Попри заборону в СРСР, фільм “Земля” здобув світове визнання: фільм дивилися такі видатні особистості, як Герберт Веллс (англійський письменник-фантаст), Альберт Ейнштейн (фізик-теоретик) тощо. Стрічка до наших днів входить у дванадцятку найкращих фільмів усіх часів і народів, а за версією ЮНЕСКО є однією з п’яти головних стрічок у світовій історії.
З початком Другої світової війни він просив владу дозволити йому працювати документалістом та отримав відмову. Тоді Довженко пішов на фронт як доброволець і працював там воєнним журналістом. Він бачив на власні очі всі руйнування в Україні. Довженко писав: “Україна поруйнована, як ні одна країна у світі. Поруйновані й пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю. У нас нема майже вчених, обмаль митців…”
Про цей біль він створює кіноповість “Україна в огні”, не знаючи, що ця робота стане кінцем його кар’єри . У Сталіна уривки кіноповісті викликали шалене обурення. 31 січня 1944 року він скликав Політбюро і провів ціле засідання на тему “Про антиленінські помилки й націоналістичні перекручення в кіноповісті Довженка “Україна в огні”. Твір був заборонений на понад 20 років і вперше надрукований лише в 1966 році із суттєвими змінами. Назву “Україна” замінили на “Батьківщина”. Самого режисера звинуватили в націоналізмі, заохоченні українського патріотизму, антиленінізмі.
У 1952 році, коли почали споруджувати Каховську ГЕС, Довженко хотів зняти про це фільм. Кожного літа до 1956 року приїжджав у Нову Каховку. Але згодом він зрозумів, що через будівництво зруйнують цінний природний ландшафт та історичні місця Запорізької Січі, як-от Великий Луг. А про будівництво ГЕС він писав: “Нове наше море – нове наше горе”. Так народ говоре про море”. Олександр Довженко ще встиг написати “Поему про море”, у якій розповів про будівництво Каховської ГЕС.
Про ці та інші цікаві факти із життя режисера роповідає Ольга Ярмуш, в. о. директора Сосницького літературно-меморіального музею О. П. Довженка.
