12 квітня – Всесвітній День космонавтики.
Політ першої Людини у космос став подією, що сколихнула увесь світ. Сотні підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів, в яких працювали сотні тисяч чоловік, працювали, видобуваючи перемогу, для того, щоб Людина вперше побачила нашу Землю з космічної висоти.
Варто знати і пам’ятати усім! Українські винахідники, конструктори та космонавти, які запропонували ідеї та освоювали космос!
Сучасний етап вивчення Всесвіту розпочинається відкриттям польського вченого Міколая Коперника (1472-1543) про геліоцентричну будову Всесвіту. Одним із його вчителів був Юрій Дрогобич (близько 1450-1494) – український звіздар (так у нас колись називали астрономів), справжнє прізвище якого Юрій Котермак, який народився на Галичині. Початкову освіту здобував в Україні, а вищу – у Кракові (Польща) та у Болонському університеті (Італія), по закінченню якого певний час був там ректором. У Римі він видав астрономічний календар “Прогностична оцінка поточного 1483 року”. В бібліотеках Європи зберігається чимало його рукописів. Повернувшись до Кракова, Юрій Дрогобич викладав в університеті астрономію та медицину. Саме там навчався Коперник – улюблений учень Юрія Дрогобича.
Олександр Засядько – винахідник, розробник ракет та ідеї польоту на Місяць
Військовик батальйону Олександра Суворова отримав найпочеснішу в російській імперії нагороду – золоту шпагу “За хоробрість”. Однак, Олександр Засядько подав у відставку і повернувся додому – у село Лютенька, що на Полтавщині – його більше цікавили ракети.
Винахідник спорудив кузню, піротехнічну лабораторію, запросив до співпраці спеціалістів. Тут за два роки він створив ракети, що літали на відстань до 2300 метрів, та пристрій для їх наведення, написав наукову працю.
Згодом військове міністерство російської імперії видало Олександру Засядьку дозвіл на випробовування ракет. Конструктор продав український маєток, де працював, завантажив речі на вози та вирушив до Санкт-Петербурга. Вже через кілька років дальність польоту його ракет сягнула шести кілометрів.
Син головного гармаша Запорізької Січі Дмитра Засядька також придумав пускову установку залпового вогню – праобраз “катюш”. Ці пристрої разом із ракетами визначили успіх російських військовиків при штурмі фортець у Браїлові, Шумні, Варні. Винахідник продовжував пошуки. Його не задовольняв порох як паливо – він почав досліди з нафтопродуктами. В останні роки свого життя, ще до народження Жюля Верна, Олександр Засядько обмірковував ідею польоту на Місяць…
Американці полетіли на Місяць трасою, вирахуваною Юрієм Кондратюком
Уродженець Полтави Юрій Кондратюк – він же ж Олександр Шаргей – розробив “теорію зупинки” на небесному тілі із сильним гравітаційним полем. Дев’ятнадцятирічний учень місцевої гімназії розумів: ракета не візьме достатньо пального, щоб забезпечити посадку та зліт всього космічного корабля. Тому він запропонував “снаряд” залишити на орбіті, а посадку здійснити окремим модулем.
Гімназист ще в 1916 році перший з-поміж радянських конструкторів описав олівцем у зошиті багатоступеневу космічну ракету та міжпланетний корабель. Щоб зменшити вплив сили тяжіння та опір середовища, Олександр Шаргей висунув ідею вертикального старту, а для повернення – навпаки використати опір атмосфери, перетворивши літальний апарат на планер.
Автор ідеї про багатоступеневу космічну ракету та космічний корабель. Свої ідеї винахідник занотував олівцем у зошиті. Пізніше їх редагував, доповнював, і в 1929 році опублікував у книзі “Завоювання міжпланетних просторів”. У ній автор також описав оптимальну траєкторію польоту від Землі до Місяця, яка отримала назву “траса Кондратюка”.
Книгу придбала бібліотека конгресу США. Через 40 років американці успішно використали розрахунки Миколи Кондратюка під час висадки астронавтів космічного корабля “Аполлон” на Місяць.
Українцеві встановили пам’ятник на космодромі мису Канаверал у Флориді.
Суперсекретний Сергій Корольов
Радянське керівництво ретельно приховувало інформацію про власних вчених.
Сергій Корольов при житті був постійно з охороною. Про нього нічого не знали у світі, адже винахідник належав до числа науковців, інформація про яких становила державну таємницю.
Кажуть, що саме із Сергія Корольова по-справжньому почалася космічна ера. На його рахунку винайдення концепції реактивного рідинного двигуна, пуск міжконтинентальної ракети, виведення першого штучного супутника на орбіту Землі й, звісно, перший вихід людини в космос….
19 листопада 1997 року в космос полетів перший космонавт незалежної України Леонід Костянтинович Каденюк. Значення цього польоту для престижу нашої держави в світі важко переоцінити: вперше в історії атрибути української державної символіки – прапор та герб України – були доставлені на космічну орбіту, і вперше звуки національного гімну лунали над планетою Земля.
Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім`ї сільських вчителів. Після закінчення середньої школи вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Навчався добре, і по закінченню його залишили працювати в училищі інструктором.
У серпні 1976 року Каденюк увійшов до загону радянських космонавтів у групу з підготовки льотчиків-випробувачів багаторазової транспортної космічної системи «Енергія» – «Буран».
На превеликий жаль, 31 січня 2018 року у віці 67 років Леонід Костянтинович пішов із життя.
Інформація з ІНТЕРНЕТ-джерел
Як ми підкорювали нові вершини: історія української космонавтики
