Наші студенти – майбутнє вільної України! Історія Олександри Мінченко здобувачки 11 МБЕК групи

Кінець лютого змусив багатьох з нас подорослішати, вийти з зони комфорту та знайти у собі відвагу займатися корисними і відважними для України справами, попри все.

Так у лютневу середу ми ще вели звичне для себе життя, студентські будні, розваги, університетські події та навчання, а у четвер – обстріли, страх, сміливість та волонтерство. Зустрічі з друзями тепер проходили не в стінах університету, а на мітингу під автоматами чи в штабі, де кожен прагнув бути корисним. Патріотизм почав проявлятися позицією та прийнятими рішеннями, а не активністю на святі до Дня народження Шевченка.

До 24 лютого було декілька подій, які вплинули на моє сьогодення. По-перше це День пам’яті героїв Крут – в університеті ми віддавали шану полеглим студентам, які боронили Україну від Московського війська. Тоді я замислилась над питанням «А змогла би я?». По-друге це зустріч з ветеранами АТО менше ніж за тиждень до початку повномасштабної війни. Розмова тет-а-тет с героями, деякі з яких наразі вже полеглі…

У знак пам’яті і пошани до них зараз я приймаю участь в американському гуманітарному проекті, який націлений на організацію медичної допомоги переселенцям та громадянам на деокупованих територіях. Створені мобільні медичні бригади складаються з лікаря, медичної сестри, водія та соціального працівника, позицію якого займаю я. Соціальний працівник в контексті медичної бригади виконує функції фіксації діагнозів, що визначає лікар, необхідних ліків, потреб у перенаправленні до вузьких спеціалістів та соціальної підтримки. У подальшому це є важливими даними для донорів, які по-можливості задовольняють життєво необхідні потреби українців. У роботі мені допомагає моя перша медична освіта, а тримати себе в тонусі у відрядженнях на щойно деокупованих територіях – знання основ тактичної медицини. Досвід роботи в Харківській обласні показав, що без довгої якісної медичної допомоги хронічні захворювання пацієнтів загострюються, відсутність нормальних умов життя та психологічної підтримки провокують виникнення нових захворювань, а наслідки осколкових поранень потребують проведення складних операцій за кордоном.

В сферу діяльності гуманітарного проекту, частиною якого є я, окрім медичної допомоги входить – організація майстеркласів закордонних лікарів з

досвідом роботи з військовими травмами,  забезпечення лікарень необхідним обладнанням, закупка генераторів та загальна підготовка до зими, а також професійна психологічна допомога постраждалим.

Наразі проект ведеться в Київській та Чернігівській області, Дніпропетровській і Запорізькій, ведеться підготовка по відкриттю наступного філіалу у Херсоні та області. І я всім серцем сподіваюся, що наступною зупинкою буде саме Мелітополь.

Мітинги у м. Мелітополь, березень 2022 Фото з особистого архіву Мінченко О.	Пункт Червоного Хресту, м. Мелітополь, березень 2022 Фото з особистого архіву Мінченко О.