640px-golden_jackal

Доктор біологічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного Анатолій Волох, не дивлячись на воєнний стан продовжує дослідження. В інтерв’ю науковому інтернет-виданню “Еко-інформ” від розповів про появу та популяризацію шакалів на території України. 

Анатолій Михайлович досліджує шакалів багато років та присвятив їм безліч наукових праць, що виходили, зокрема, в Європі. Науковець переконує, що колись екзотичний для нашого краю звір успішно освоює Європу. Війна в Україні може прискорити цей процес.

– Нині ареал шакала в Європі простягається на північ до країн Балтії включно, а на захід – Німеччина, Франція, Іспанія тощо. Він включає в себе всю, без винятку, територію України. За дослідженнями ДНК можна вважати, що в Україні трапляються два генотипи шакалів. Також можна визначити їхні основні міграційні маршрути, – розповідає Анатолій Волох. – Перший генотип – кавказький. Він заселяв Закавказзя. Але з часом перейшов через Кавказький хребет, дійшов до Азовського моря, зайшов на Причорноморське узбережжя, на Кримський півострів та створив значну популяцію навколо озера Сиваш.

Інший шлях кавказького шакала з Азовського узбережжя пролягав на Донеччину, саме в район міста Бахмут і так далі. Добре освоївшись на Донеччині, шакали звідти пішли й на Київщину, Черкащину, Полісся.

Другий генотип – балканський. Вперше їх у 1998 році виявив науковець Микола Роженко на Одещині – на межі області з Республікою Молдова.

Це тварини, які мешкали у Болгарії, Албанії, зрідка у Греції, але у минулому столітті значно поширились територією Південної Європи. Зараз розширення ареалу шакала звичайного триває. Особливістю репродуктивної стратегії зазначеного виду є міграція парами на відміну від багатьох інших ссавців. Це дає можливість за стислий час створити невеликі нові осередки мешкання.

Шакал – субтропічна тварина, тож активно реагує на потепління та пом’якшення клімату на Європейському континенті, зокрема, і в Україні. Їхня чисельність зараз зростає і в Азії. Цьому виду притаманне харчування переважно мертвими тваринами. Тому, на думку вчених, бойові дії обов’язково позитивно впливають на популяцію шакала, а також вовка через доступність кормової бази. Це об’єктивний факт. До того ж, шакали здатні утворювати великі зграї. В таких об’єднаннях вони здатні завдати великі збитки мисливській фауні та домашнім тваринам.

Тому, заборона регуляції чисельності шакалів та інших великих хижаків під час війни є хибним рішенням та може призвести до суттєвих ускладнень у веденні мисливського господарства в Україні, у протидії поширення сказу. І з часом ситуація лише загостриться.

Біль докладне інтерв’ю науковців стосовно того, що відбувається у мисливських угіддях під час війни, дивіться за посиланням.

photo_2023-03-02_14-22-52 (2)

photo_2023-03-02_14-22-52

photo_2023-03-02_14-22-53 photo_2023-03-02_14-22-53 (2)