6 червня виповнюється 180 років від дня народження відомої польської письменниці, есеїстки та перекладачки Елізи Ожешко (1841 – 1910).
Першим опублікованим твором письменниці стало оповідання «Малюнок з голодних літ», у якому письменниця змалювала білоруське село 1854 -1856 років, напередодні аграрної реформи. Твір побудований на контрастах та протиставленні двох світів – бідних та багатих, панського маєтку та селянського побуту.
Романам Елізи Ожешко властива майже безмежна віра у науку. Наука, на думку Ожешко, – це та сфера діяльності, що допоможе людям здолати усі труднощі та побудувати щасливе суспільство, а література повинна ілюструвати передову суспільну ідею і тим виховувати суспільство, повчати його.
Також у романах Ожешко можна виділити кілька головних проблем, які вона розробляє і до яких неодноразово повертається. Насамперед, це доля жінки в буржуазно-шляхетському середовищі. Ця тема порушується у цілій низці її романів: «Пан Граба», «Пізнє кохання», «Щоденник Вацлави», «Марта» та інші. Друга тема – це життя низів суспільства – тобто білоруського і польського селянства, якому присвячений селянський цикл романів та повістей Ожешко – «Низини», «Дзюрдзі», «Хам», «Над Німаном».
Ще одна важлива для творчості письменниці тема – це єврейське питання, яке вона ставить в романах «Елі Маковер», «Меїр Езофович», «Сильний Самсон». Крім того, у багатьох творах Ожешко звертається до проблем польської інтелігенції, її національного буття, аналізує розклад і занепад аристократії та шляхти в нових суспільних умовах.
З кінця 60-х pоків Ожешко починає еволюціонувати від побутового роману до роману соціального. Своєрідним проміжним етапом цієї еволюції став у її творчості роман «У клітці». Уже сама назва твору метафорично пов’язується насамперед із соціальними умовами життя суспільства. Рисами подібної тенденційності позначені й інші романи Ожешко кінця 70-х pоків: «З життя реаліста», «У провінції», «Добродії», «На дні сумління».
До останніх днів Ожешко активно займалася літературою та громадською роботою. Поставивши собі за мету пробудити духовне та суспільне життя поляків білорусько-литовського краю, вона з допомогою друзів і знайомих організувала у Вільно видавництво польських книжок.
Еліза Ожешко – видатна письменниця, яка принесла славу як польській, так і світовій літературі. Творча спадщина письменниці величезна і становить 60 художніх творів, у тому числі 30 великих романів, не беручи до уваги значного масиву публіцистичних і літературно-критичних статей.
У фондах художнього абонементу наукової бібліотеки творчість письменниці представлена такими творами: «Марта», «Меїр Езофович», «Пан Граба», «Пізнє кохання», «Щоденник Вацлави», «Низини», «Дзюрдзі», «Над Німаном» та інші.
Ольга Цикало, бібліотекар
абонементу художньої літератури