20 березня 1639 року – в шляхетській православній родині на хуторі Мазепинці Київського воєводства (неподалік від Білої Церкви) народився Іван Степанович Мазепа, військовий та політичний діяч, меценат, гетьман України.
«Україна завжди прагнула бути вільною». Ці слова Вольтера присвячені Івану Мазепі – великому гетьману, який робив перші державотворчі кроки на шляху до незалежності, проголошеної 24 серпня 1991 року.
Іван Мазепа вчився в Києво-Могилянському колегіумі, потім – в єзуїтському колегіумі у Варшаві. Пізніше, з волі батька, був прийнятий при дворі польського короля Яна Казимира, Іван став королівським пажем, зумів швидко завоювати прихильність короля, завдяки чому їздив вчитися в європейські країни: в Італію, Німеччину, Францію.
У 1665 році Мазепа зайняв посаду Чернігівського підчашого, а в 1669 він став ротмістром гвардії гетьмана Дорошенка. У 1674 році потрапив до запорозьких козаків, де через кілька років став генеральним осавулом.
З 1687 гетьман Війська Запорозького лівого берега Дніпра, а з 1704 року, після об’єднання територій Лівобережної та Правобережної України,-війська Запорозького обох сторін Дніпра (1687-1708). Другий в російській історії кавалер ордена Андрія Первозваного («славного чину святого апостола Андрія кавалер») з 1700 року. Князь Священної Римської імперії з 1 вересня 1707. dovidka.biz.ua
У 1702 році гетьман Мазепа взяв участь у придушені повстання Семена Палія .
Тривалий час Мазепа був одним з найближчих сподвижників російського царя Петра I і багато зробив для економічного підйому Лівобережної Січі. За військові заслуги королем польським Августом Сильним нагороджений орденом Білого Орла.
Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
Боротьба за молоде покоління
Головний сенс державного будівництва гетьман вбачав у формуванні високоосвіченої аристократії, як опори впорядкованої держави.
Києво-Могилянська академія (за Мазепи вона іменувалася Могилянсько-Мазепинською) стала духовним і науковим центром всієї України.
«Виростити покоління, здібне перебрати й перенести – на переломі століть – історичну пам’ять Державної Нації у майбутнє. Виплекати викохати покоління, що переховало б суверенний дух нації. І Мазепа це робив мимо всіх протиріч і перешкод своєї доби», – писав культуролог-енциклопедист Євген Маланюк. – Київська академія – це був справжній модерний університет, лабораторія ДЕРЖАВНОЇ ІДЕЇ, якої бракувало Хмельницькому».
Більш детально ТУТ
