1 квітня (20 березня) 1809 року у Великих Сорочинцях у маєтку відомого лікаря Михайла Трохимовського народився Микола Васильович Гоголь. Марія Гоголь-Яновська, 18-річна мати Миколи Гоголя, заприсяглася назвати майбутнього сина Миколою на честь чудотворної ікони Миколи Диканського.
Гоголь – НАШ.
Гоголь – славетний син українського народу, великий письменник.
Гоголь народився в Україні, тут виріс і багато писав про Батьківщину.
Життя і творчість М.В.Гоголя – яскравий приклад, нащадкам, любові до історії і культури українського народу.
По лінії батька був кровно пов’язаний зі шляхетними козацькими родами України часів Гетьманщини, був нащадком гетьмана Михайла Дорошенка та Правобережного гетьмана Петра Дорошенка, гетьмана Якова Лизогуба та Лівобережного гетьмана Івана Скоропадського.
При цьому всі свої твори він писав російською, довго жив в Санкт Петербурзі, просив і отримував грошову допомогу від імператора Російської імперії. Сам письменник, торкаючись цього питання, не міг прийняти ні той, ні інший бік:
«…Сам не знаю, какая у меня душа, хохлацкая или русская. Знаю только то, что никак бы не дал преимущества ни малороссиянину перед русским, ни русскому пред малороссиянином…».
Український цикл творів Гоголя містить з десяток персонажів, написаних саме з любов’ю: Тарас Бульба, коваль Вакула, навіть старосвітські поміщики Опанас Іванович та Пульхерія Іванівна описані з симпатією, десь навіть із захопленням. Що вже казати про те, з якою любов’ю Гоголь описував українське життя. А у творі «Вечори на хуторі близ Диканьки» створює не просто народні характери, а саме образ України як духовний всесвіт.
Миколі Гоголю ментально Україна була набагато ближчою. У творі «Вечори на хуторі близ Диканьки» створює не просто народні характери, а саме образ України як духовний всесвіт. Миколі Гоголю ментально Україна була набагато ближчою.
Василь Панасович Гоголь-Яновський, батько письменника, був українським драматургом. Кілька його творів – «Собака-вiвця», «Простак, або Хитрощi жiнки, перехитренi москалем» дійшли й до нас. Батько Миколи Гоголя писав п’єси і російською. Зберігся уривок однієї з них. Прапрадід Гоголя, Василь Танський, теж був комедіографом, писав інтермедії українською мовою.
Ось така закономірність – прапрадід писав українською, і його не знає практично ніхто, батько двомовний, і ми знаємо про нього хоча б те, що син писав російською й потім став одним з найвидатніших письменників того часу.
В імперії не можна було добитися літературного визнання, не використовуючи імперську мову.Та й з твердженням, що національність письменника насамперед визначає мову, якою він пише, ми не згодні, інакше доведеться рахувати Рабіндраната Тагора великим англійським, а Хуліо Кортасара – великим французьким письменником. Та й Scorpions у такому випадку – англійська рок-група.
Гоголь – НАШ, рідний, український .. уривок з «Останньої загадки Гоголя», а висновків робіть самі:
«Я уже как-то ответил нескольким доброжелателям, какая у меня душа, хохляцкая или русская. Я и сам тогда не знал, какая она у меня…»; в четком переосмыслении ответа на этот вопрос: «Когда я еще подбирался к «Тарасу Бульбе» и рылся в сундуке истории, не раз меня окутывали горячие волны, тверже становилась мысль, что и я украинец, что и мой по матери род Лизогубов саблями защищал отчизну. Это для него оклеветанный гетман Мазепа укреплял Могилянскую академию, строил храмы и монастыри… Я давно заметил, если при великоросах заходит речь об Украйне, — это их раздражает. Еще ни одного не удалось встретить, который бы не подал знака своего более высокого положения над хохлами. Это от гордыни и невежества…»
Можна по-різному оцінювати твори Миколи Васильовича. Можна вважати його просто великим українським письменником, або великим українським письменником, що писав російською мовою, або ще як завгодно!
Не можна тільки одне – добровільно викреслювати його з української літератури і віддавати Росії. Тому що у Росії він просто заробляв гроші, а Україну просто любив.
«Мое сердце всегда останется привязанным к священным местам родины», – лист до матері, травень 1825 року.
