Наукова бібліотека отримала новий номер «Мелітопольського краєзнавчого журналу», (2021 рік №16). Як завжди, презентовані матеріали неймовірно цікаві та пізнавальні.
Серед представлених матеріалів публікація письменника та журналіста Сергія Авдєєнка «Война и кино Григория Чухрая» – розповідь про знаменитого кінорежисера, нашого земляка, лауреата багаточисельних міжнародних та державних нагород Григорія Наумовича Чухрая. Його фільми були представлені на знаменитому Канському міжнародному кінофестивалі серед класиків європейського кіно: Федеріко Фелліні, Інгмара Бергмана, Мікеланджело Антоніоні.
Григорій Чухрай пройшов всю війну: брав участь у Сталінградській битві, воював на Донському, на 1-му і 2-му Українських фронтах. Будучи десантником, неодноразово закидався в тил ворога. За героїзм і мужність був нагороджений численними орденами і медалями.
Свій головний фільм Чухрай задумав ще під час війни. Він хотів віддати данину пам’яті тим, з ким він разом йшов в бій і хто не повернувся з війни. Григорій Чухрай створив один з найбільш премійованих фільмів в історії радянського кінематографа – «Баладу про солдата». Фільм без пафосу, без красивих спецефектів, без героїчної загибелі. Фільм де можна сміятися, помовчати і поплакати.
Серед фільмів Григорія Чухрая – «Сорок перший», «Чистое небо», «Жили-были старик со старухой», «Трясина» та ін. Як режисер, він зняв всього вісім кінокартин, але назавжди увійшов у світову історію кіномистецтва.
Ще одна розповідь, що вас вразить «В сердце крылатое родиной ранен…» Міневер Ідрисової. Вона присвячена пам’яті військового льотчика, випробовувача, двічі Героя Радянського Союзу Султана Амет-Хана. Це ще одна видатна людина, ім’я якої пов’язане з нашим містом.
Хлопчиною він захворів небом, закінчив Сімферопольський аероклуб, був рекомендований до вступу у Качинську військову авіашколу. Початок війни, вже як кадровий військовий пілот, Султана Ахмет-Хана зустрів під Кишинівом. Всього за період війни Амет-Хан здійснив 609 бойових вильотів, брав участь у 152 повітряних боях, особисто збив 30 літаків загарбників і 19 у складі груп.
Три особисті перемоги він отримав у ході Мелітопольської наступальної операції восени 1943 року: у небі над Токмаком, Пришибом і Ворошилівкою. 4 листопада 1943 року командуючий армією вручив Амет-Хан Султану Грамоту Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння звання Героя Радянського та приколов до грудей медаль «Золота Зірка» та орден Леніна. Вже в повоєнний час він приїжджав в наше місто в гості до друзів.
Після війни Амет-Хан Султан став заслуженим льотчиком-випробувачем СРСР, випробовуючи у льотно-дослідницькому інституті в Жуковському всілякі зразки новітньої авіаційної техніки. Орли помирають в небі! 1 лютого 1971 року під час виконання випробувального польоту Султан Амет-Хан загинув разом зі своїм екіпажем. На честь видатних заслуг в світі авіації ім’я Амет-Хана Султана вписано в стелу на авіасалоні в Ле-Бурже (Франція) з підписом «Льотчик від Бога». Він входить в десятку кращих льотчиків планети.
Амет-Хан Султан боровся за реабілітацію свого кримськотатарського народу. Амет-Хан неодноразово звертався до керівництва СРСР з проханням повернути кримських татар на їх батьківщину, у Крим. Після ХХ з’їзду КПРС він разом зі своїми товаришами і працівниками Кримської АРСР підписав лист до ЦК КПУ з проханням про реабілітацію кримських татар. У відповідь його не пустили у відрядження до Франції, куди він був запрошений на святкування полку “Нормандія-Неман”, пліч-о-пліч з яким воював в роки Другої світової війни. Формально заборона на його виїзд була пов’язана з участю Султана у випробуваннях секретного винищувача Су-9. Проте всі чудово розуміли, що відмовлено було внаслідок порушення табу на кримськотатарські народи.
Стаття «Мелитопольские коллекционеры» О. М. Алексєєва розповідає про наших містян, захоплених колекціонуванням. Колекціонери – дивовижний народ. Своєму захопленню вони присвячують весь вільний час. Завдяки своєму захопленню дізнаються про щось нове і передають отримані знання іншим. Зібрання колекціонерами набувають культурну та наукову цінність. Приватні колекції стають основою багатьох музейних зібрань: Третьяковська галерея, Національний музей мистецтв Ханенків (Київ). Початок нашого Мелітопольського краєзнавчого музею поклали колекції, зібрані городянами.
Досвідчений колекціонер – не просто накопичувач однорідних предметів. Допитливість, прагнення знайти і дізнатися щось нове розвивають у ньому якості дослідника. Не випадково нумізматика, боністика, фалеристика – це ще й допоміжні наукові дисципліни. Про таких колекціонерів і розповідає автор.
Вас це здивує, але саме в Мелітополі зародився краєзнавчий напрямок колекціонування. І цей новаторський досвіт був відмічений журналом «Филателия СССР». Серед новаторів-колекціонерів О. І. Христенко – бувший директор консервного заводу. Його колекція – місцеві пам’ятні значки, жетони, медалі. Інженер моторного заводу Семен Леонтійович Резніков був незвичайним колекціонерів. До ювілейних дат рідного підприємства він власноруч виготовляв бронзові, посріблені і навіть позолочені значки. Зараз вони прикрашають колекції багатьох фалеристів. Борис Ісаакович Нижечик, підполковник у відставці, зібрав велику колекцію, присвячену Великій Вітчизняній війні. Крім марок, вона включала листи з фронту і конверти з автографами Героїв Радянського Союзу та знаних воєначальників. Колекція експонувалась в СРСР та за кордоном: в Германії, Болгарії, на Кубі. Ініціатором і співавтором фотоальбомів «Мелитополь ХХ века» и «Северная Таврия на почтовых открытках», які є у фонді наукової бібліотеки ТДАТУ, був краєзнавець, філателіст та філокартист О. Г. Харченко.
Журнал містить ще багато цікавих матеріалів про Мелітополь, район, Запорізький край. Запрошуємо вас до наукової бібліотеки переглянути черговий номер «Мелитопольского краеведческого журнала» та долучитись до історії та культури рідного краю.
Наталя Семенюк,
зав. відділом науково-бібліографічної
та інформаційної роботи
