У 2007 році на 46-му пленарному засіданні Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про щорічне відзначення Міжнародного дня демократії 15 вересня. Вперше це свято відзначалося у 2008 році.
Головна мета Міжнародного дня демократії — привернути увагу до глобальних проблем і викликів у таких сферах, як права людини, зміна клімату, забезпечення рівного доступу до освіти для жінок.
Походження демократії
Вперше форма правління, яка сьогодні практикується в більшості країнах світу, з’явилась в полісах Давньої Греції. Грецький філософ Аристотель крім демократії (політії) також виокремлював монархію та аристократію. Проте в Давній Греції чужоземці та люди, що перебували в рабстві, не вважалися громадянами полісів.
В часи середньовіччя до демократичних належали будь-які держави, в яких практикувалася виборність влади. Однак право голосу мали тільки представники певних (як правило, панівних) верств населення.
В наші дні демократія, тобто народовладдя, може суміщатися з різними форми правління: конституційна монархія, олігархія, охлократія тощо. Дуже часто під демократією розуміють форму правління, яка є вигідною для держав з ринковою економікою. Тому вважається, що до її характерними особливостями є:
• Можливість вибору органів влади.
• Наявність законодавчої, виконавчої та судової органів влади.
• Права меншин мають бути захищеними.
• Кожна людина може розраховувати на дотримання особистих прав та свобод.
Демократія — це безперервний процес самовдосконалення, визначення власного шляху та прагнення до кращого майбутнього. Вона є не лише формою управління, а й способом життя, у якому кожен голос важливий, а думка кожного цінна.
Для нашої країни це свято має особливе значення, особливо з огляду на сучасні загрози демократичним процесам і становленню громадянського суспільства.
Суть демократії полягає в тому, що кожна людина, незалежно від статі, віку, етнічного походження чи релігійних переконань, може брати участь у формуванні політики своєї держави. Демократія тісно пов’язана з правами людини, свободою слова та активною участю громадян у прийнятті рішень.
Зараз саме в Україні вирішується майбутнє демократії в світі. Всі ті норми і принципи, на яких будувалася ООН після Другої світової війни, було зруйновано росією, яка прагне відновити імперію за рахунок загарбання інших територій. Сьогодні на фронті наші воїни борються за наші цінності і демократію.
Особливу увагу ООН приділяє молоді як поколінню, яке продовжуватиме розвивати демократичні традиції у майбутньому. Досягнення цієї мети неможливе без високоякісної освіти, яка забезпечує знання та навички для відповідальної участі у суспільному житті.
ООН залишається єдиною міжнародною організацією, де об’єднані всі країни світу. Також ООН — це майданчик для комунікації України з усіма, окрім 5 держав (Еритрея, білорусь, росія, Сирія, КНДР).
На думку генсека ООН Антоніу Гутерреша, неврегульовані конфлікти, зміна клімату і фінансові потрясіння є постійною загрозою для демократії в світі.
Навіть тема зміни клімату, якій багато приділяють уваги в ООН, є істотним викликом для України і світу. Йдеться про вплив війни на клімат і екологію.
Руйнування росіянами Каховської ГЕС на початку червня вже стало жахливою катастрофою для довкілля Чорноморського регіону. Тому кліматична справедливість, про яку говорять в ООН до Міжнародного дня демократії — це про відповідальність за скоєні злочини проти навколишнього середовища України.
Резюмуючи, зазначимо, що Міжнародний день демократії — це гарна нагода згадати, для чого існує міжнародне право і хто винен у дестабілізації ситуації в світі.
Демократія не може ефективно функціонувати навіть на Заході, коли росія продовжує отруювати інформаційний простір дезінформацією. Отже, лише об’єднавши зусилля проти диктатур сучасності, демократія переможе їх.
