18 травня – трагічна дата в історії Криму, України і всього людства. Саме цього дня 1944 року радянський режим розпочав примусову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму.
За кілька діб цілі родини були вигнані зі своїх домівок і депортовані до Центральної Азії (Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан), а також на Урал і до Сибіру – в нелюдських умовах, без права на повернення. Цей злочин був геноцидом – спробою стерти цілий народ із лиця землі.
81 рік минув з того часу. Але пам’ять жива. Живі свідчення, спогади, біль і боротьба за правду. За офіційними даними, понад 200 тисяч кримських татар були депортовані. Серед них – жінки, діти, літні люди. Близько половини загинули у перші роки – від голоду, хвороби, тяжких умов життя.
Нікого з кримських татар не попередили про депортацію, не висунули жодних законних звинувачень. Радянська влада цинічно і безпідставно оголосила весь народ «зрадниками», попри те, що десятки тисяч кримських татар мужньо боролися на фронтах Другої світової у складі Червоної армії, віддаючи життя за свою країну.
Депортація тривала кілька днів – з 18 до 20 травня 1944 року. Людей вантажили в товарні вагони, зачиняли, не давали їжі, води, медичної допомоги. Померлих дорогою не ховали – тіла просто викидали з вагонів. Для тих, хто вижив, почалося життя у засланні, позбавлене елементарних прав: мови, культури, пам’яті про Крим.
Цей день – не лише день скорботи. Це день пам’яті про правду, яку десятиліттями замовчували. І водночас це день нагадування: геноцид – це не трагедія минулого, а попередження для майбутнього. Злочини проти народів починаються з мови ненависті, з придушення культури, з замовчування історії.
Після десятиліть вигнання, кримські татари змогли повернутися додому лише наприкінці 1980-х – і знову пережили нову хвилю утисків після окупації Криму Росією у 2014 році. Знову – репресії, арешти, заборони, знищення пам’яті. Але дух кримськотатарського народу незламний. І як колись, так і нині, він стоїть пліч-о-пліч з українським народом у боротьбі за свободу і правду.
Більше про подію:
Інфографіка «Чому депортація 1944 року – геноцид кримськотатарського народу?»
Відео «Не засудили вчора – повторюється сьогодні»
Документальний фільм «Свідки геноциду 1944»Трейлер
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Боремось за справедливість.
