Вони народились в один день – 19 березня. Тільки з різницею в 35 років. Максим Тадейович Рильський у 1895 році, Ліна Василівна Костенко – у 1930. За віком, за даним Богом талантом, за світосприйманням вона могла б бути його донькою. Одного разу вони зустрілись, і Ліна Костенко в тій мимовільній зустрічі побачила знак долі. Пізніше Ліна Костенко присвятила Рильському вірш:
Ледь-ледь торкаю слово аквареллю
прив’ялий ранок, тиша, парапет.
З кленового туманного тунелю
виходить Рильський, майже силует.
Різьба по небу – дерево черлене.
Я теж з туману обрисом з’явлюсь.
Він сумно-сумно дивиться на мене,-
хто я така, чого я так дивлюсь.
А я дивлюся… Я хвилююсь трохи…
І розминулись. Тільки силует.
Оце і все. Зустрілись дві епохи.
Дурне дівчатко і старий поет.
Кружляє листя, і не чутно кроків.
Пейзаж, котрому років, років, років.
Ліна Костенко Пейзаж у пам’яті.
Максим Рильський і Ліна Костенко відбили суть своєї епохи, не розмінюючись на дрібниці. Як великі поети, вони осмислили і відобразили у поезії хід нашої історії.
Детальніше ТУТ
