Цей рік заповідався бути роком Григорія Сковороди – відомому українському філософу 300 років. Якби не повномасштабне вторгнення росії в Україну, цими днями в науковій бібліотеці, як і в Києві, на Полтавщині та на Слобожанщині відбувалося би багато подій. Проте російські ракети майже повністю зруйнували музей-садибу філософа у Сковородинівці на Харківщині, пошкодили будівлю педагогічного університету імені Сковороди в Харкові. Одним з небагатьох “живих” осередків, пов’язаних із Григорієм Савичем, є рідний університет українського філософа – Києво-Могилянська академія.
Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 рок. Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог за версією Юнеско входить до п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «жив, як учив».
Григорія Сковороду називають першим філософом-містиком, українським Сократом та надзвичайно талановитим промовцем, слова якого влучали в самісіньке серце .Він – втілення духу і мудрості України, його можна назвати нашим Першорозумом, учителем істинного духовного життя. Сковорода – реальна і містична фігура, праведна і мудра, він народний улюбленець, як і геніальний Тарас Шевченко.
“Мандрівна академія”, “людина-університет” своєї епохи. Це про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: “Кругом листочки обведу та й списую Сковороду”. Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, зберіглося небагато.
Цікаві факти із життя відомого українського філософа
- Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родині спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.
Сковорода — учень-індиго
- Григорій з 7 років пішов здобувати освіту в початкову дяківську школу. Зараз таку дитину назвали б “індиго”, адже, окрім шкільної науки, малий Григорій відвідував багато гуртків, зокрема навчався музичної грамоти та гри на інструментах, був солістом у церковному хорі.
- Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання.
Студент–хіпстер
- Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Проте вищої освіти так і не отримав. Були не однократні спроби отримати вищу освіту у кращих університетах Будапешта, Відня, Братислави та Галле). А все через те, що він найбільше цінував власну свободу і брав участь у багатьох проєктах, через які на офіційне навчання не вистачало часу.
- Як і годиться хіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади.
Поет- новатор, поліглот, музикант
- Філософ досконало оволодів багатьма мовами: латинь, єврейська, грецька, польська, німецька, італійська та французька. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі.
- Григорія Сковороду називають зачинателем жанру байки.
- Писав твори переважно староукраїнською та латинською.
Філософ-містик
- Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
- Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.
- Сам Сковорода називав себе Варсавою (сином свободи), інколи підписував свої листи – Даниїл Майнгард.
- Загалом він написав 17 філософських творів, 7 перекладів, за життя Сковороди не було надруковано жодного його твору, хоча в рукописному варіанті вони все таки були. Але він був добре відомий.
- Найвідоміші його твори «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські».
Аскет
- Спав він не більше чотирьох годин на добу. Був завжди веселий, бадьорий, активний та добродушний.
- За переказами, Сковорода був вегетаріанцем.
- Митець відчував наближення смерті: викопав могилу, помився, одягнувся в чистий одяг, ліг на лавку і помер.
Григорій Сковорода заповів ставити не хреста на своїй могилі, а камінь з його крилатою фразою «Світ ловив мене та не спіймав». Світ і донині не може сказати: «Я знаю Сковороду», хоч про життя і творчість українського генія розповідають тисячі видань.
Будемо гідними нащадками видатного українця!
Пам’ятаймо, що мудрість досягається у постійній праці над собою.
