18 вересня Запорізький Національний заповідник «Хортиця» святкує своє 60-річчя.
18 вересня 1965 року на острові Хортиця було створено Державний історико-культурний заповідник. Його головною метою стало збереження пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорозького козацтва.
Ця подія відбулася на хвилі національного піднесення часів «хрущовської відлиги» (1953 – др. пол. 1960 рр.), коли після десятиліть репресій і цензури українці знову відчули силу свого козацького духу.
Під водами штучних морів-водосховищ радянська індустріалізація вже поховала козацькі села і зимівники, церкви і цвинтарі. Вже не ревіли волею дніпрові пороги, поглинуті «озером ім. Лєніна» (1932). Великий Луг – «батька козацького», втопили у Каховському водосховищі (1958).
Лише острів Хортиця, символічне серце української ойкумени – Великого Лугу, гордо височів своїми скелями над плесом Дніпра і залишався хранителем пам’яті про наших пращурів та славні часи запорозькі.
Поетична душа Василя Симоненка у 1962 році народила неймовірної сили рядки, які й досі не втратили своєї актуальності для українців:
«Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров клекоче і гуде!»
Так звучала Україна 60-х років ХХ століття.
Попри те, що після 1965 року в СРСР знову наступила політична зима і Україна вкрилася кригою радянської пропаганди, але заповідник не був закритий.
Лише в незалежній Україні історико-культурна місія заповідника була підтримана на державному рівні – визнана виключна роль і значення запорозького козацтва як націотворчої сили і будівника української державності. 6 квітня 1993 року Державному історико-культурному заповіднику на острові Хортиця був наданий високий статус національного і він був перейменований у Національний заповідник «Хортиця».
Феномен запорожців не залишився в далекому минулому, а з новою силою відродився в сьогоднішніх поколіннях українців – творцях новітньої історії України. 2014 – 2025 роки – це синергія поколінь в дії, коли козацькі цінності – безмежна любов до волі і своєї землі, честь і гідність, побратимство – ожили і діють в сучасних захисниках і захисницях України.
Без Хортиці немислима історія української Нації й української державності. Це – знакове місце для українців. Тут вони глибше відчувають свою причетність до славного лицарського роду і наповнюють острів новою силою й енергією козацьких нащадків.
Інформація з ТГ Національного заповідника “Хортиця”
