Прокопович Петро Іванович – український бджоляр, винахідник рамкового вулика, фундатор першої в Європі школи пасічників, народився 10 липня 1775 року у селі Митченках поблизу Батурина на Чернігівщині. Його батько – священик-шляхтич, представник старшинського козацького роду, з якого був знаменитий Феофан Прокопович.
Петро у 11 років став студентом богословського класу Київської духовної академії, де провчився 8 літ. Випускник досконало знав грецьку, латину, німецьку, польську, угорську, французьку. Навчався у Києво-Могилянській Академії.
Після навчання служив у Переяславському кінно-єгерському полку[1]. З військової служби звільнився 1798 року в ранзі підпоручника.
Після відставки почав займатися бджільництвом на пасіці молодшого брата Степана, і до 1808 року вже мав 580 вуликів.
Вивчав біологію бджолиної сім’ї, вдосконалював методи бджільництва.
Петро Прокопович – основоположник раціонального бджільництва, видатний
вітчизняний бджоляр. Автор низки видатних винаходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва:
- у 1814 року створив перший у світі розбірний рамковий вулик. У ньому винахідник вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла. Рамка не створювала позарамкового простору. Це зберігало комфортність зимівлі клубу бджіл, що втрачена у сучасних вуликах. Таким чином стало можливим вільно оглядати бджолину сім’ю й активно впливати на хід її розвитку. Вулик Прокоповича дозволив вилучати мед, не винищуючи димом бджіл, як це практикувалося в ті часи. Нині рамкою оперують мільйони пасічників у світі.
- ще один визначний винахід Прокоповича — дерев’яна перегородка з отворами, через які проходять тільки робочі бджоли, що дає можливість отримувати чистий мед у рамках.
- Прокопович створив першу в Російській імперії та єдину тоді в Європі школу пасічників. Спершу вона містилася в рідному селі бджоляра — Митченках Конотопського повіту Чернігівщини, а з 1830 року — на хуторі біля села Пальчики, купленому спеціально для цієї мети. За 53 роки існування школи з неї вийшло понад 700 кваліфікованих пасічників.
Науковець вказав людству дорогу до скарбу, який черпають понад 200 років. Винаходом Петра Прокоповича користуються десятки тисяч пасічників.
