З нагоди дня народження російської поетеси, прозаїка, перекладачки Марини Цвєтаєвої, наукова бібліотека підготувала експрес-виставку «Поэзия длиною в жизнь», на якій представлені видання: М. Цветаева «Сочинения», М. Цветаева «Об обществе», «Личности», А. Эфрон «О Марине Цветаевой», Л. Болджиева «Марина Цветаева. Неправильная любовь», А. Павловский «Куст рябины» та ін.
Марина Цвєтаєва по праву вважається однією з найбільш великих російських поетів початку 20 століття. Її досить коротка, але насичена подіями біографія багато разів ставала предметом вивчення істориків і мистецтвознавців, однак до кінця розгадати загадку багато у чому трагічної фігури поки не вдалося, багато поворотів долі викликають масу питань і сьогодні.
Оригінальність поетичного голосу Цветаєвої поєднує у собі «абсолютну природність і разючу норовливість» (Н. Я. Мандельштам). Її лірична героїня завжди знаходиться на межі пристрастей — войовнича амазонка й рятівна Аріадна, віща Кассандра й молитовна Магдалина. Прихильниця бунтарського індивідуалізму, Цвєтаєва у літературі зволіла залишитися поза поетичними течіями. Серед її творчої спадщини — збірники “Вечерний альбом” (1910), “Волшебный фонарь” (1912), “Из двух книг” (1913), “Версты” (1921).
Марина Цвєтаєва – унікальне явище у світовій поезії. Як і багато творчих особистостей, вона не отримала визнання за життя. Її праця була оцінена вже після трагічної смерті поетеси.
«І головне – я ж знаю, як мене будуть любити … через сто років», – писала вона.
І люблять … Творчість Марини Цвєтаєвої популярна донині.
Більше 50 пісень і романсів написано різними композиторами, а скільки їх ще буде написано!
