Дитяче захоплення студентки 11 МБЕК групи Євеліни Лейнвебер під час війни загартувало її сили, подарувало супутника життя та знайшло відгуки небайдужих людей на іншому континенті.
Євеліна з дитинства захоплюється кінним спортом, її вподобання – це справжній взірець для наслідування, приклад, коли в людини блищать очі під час розповідей. Дівчина обожнює своїх вихованців усією душею, вкладає в них сили та свій час. Дитяче вподобання розпочалось з цікавості, занять у кінній школі та власного вихованця Нормана, якого колись батьки придбали для 11-річної доньки. Другий вихованець з’явся вже набагато пізніше, коли дівчина була студенткою молодших курсів бакалаврату – це помірковане та зважене рішення, яке вимагає постійної відповідальності. Єва навчилась основам дресури та ветеринарії, вона серцем відчуває настрій та емоції своїх улюбленців, про що вона вже мала змогу детально розповісти.
Війна порушили плани Єви, змусила хутко шукати рішення для евакуації свої улюбленців, постійне місцеперебування приватного домогосподарства розташовувалось у безпосередній близькості до військового аеродрому м. Мелітополь.
Весною Єва разом з чоловіком Андрієм евакуювали чотирьох коней з м. Мелітополь до с. Броска Ізмаїльського району. На жаль, до цього важкого рішення їх підштовхнуло життя в окупації: знищення конюшні, відсутність харчової бази для тварин та неможливість вільного пересування в межах рідних, колись вільних степів. Подорож до Одеської області тривала три доби, для людей випробуванням стало подолання 80 ворожих блок-постів, а для коней мандрівка взагалі видалась справжнім стресом.
Непрості умови спіткали подружжя і при облаштуванні на новому місці, але дякувати, що на допомогу прийшли небайдужі та дуже завзяті місцеві жителі (детально з новиною та відео можна ознайомитись за посиланням), але результатом їх витривалості та завзятості став кінний клуб «Лейнхорс». Не зважаючи на дуже складні часи школа знайшла прихильність багатьох охочих навчитись верховій їзді, чи просто ментальному спілкування з конями. За підтримки місцевої влади подружжя практикує заняття з іпотерапії для діток, які постраждали в наслідок війни.
У вересні клуб «Лейнхорс» відвідала волонтерка з Нової Зеландії Марджі Макалістер, яка щиро поділилась враженнями особистого знайомства з
подружжям на сторінках соцмереж та благодійних фондів:
«Незважаючи на важкі випробування, вони так щедро вітали дітей-біженців (які також втекли до Ізмаїла), щоб відвідати їх і покататися на конях-біженцях. Це був чарівний день. Наприкінці Єва та Андрій розповіли про свої випробування та скрутне становище, в якому вони зараз опинилися. Будь ласка, допоможіть мені зібрати трохи коштів для них, щоб створити нову школу, оплатити рахунки за корм і ветеринара та перемістити більше коней у безпечне місце.»
Пані Марджі взялась активно допомагати Єві та Андрію з вирішенням буденних фінансових проблем, оголосивши збір коштів для вирішення нагальних потреб молодого подружжя!
Ми щиро впевнені, що усі мрії власників клубу «Лейнхорс» неодмінно здійсняться, їх історія – це приклад натхнення, дієвості та незламності на шляху до спільної перемоги!
Підготувала куратор 11 МБЕК групи Вікторія Скиба за матеріалами Євеліни Лейнвебер
