Стежити за еволюцією поглядів, думок, за несподіваними поворотами доль людей — справа повчальна й доречна в усі часи. Надто коли йдеться про яскраві, непересічні особистості, котрі залишили помітний слід у вітчизняній історії, котрі чесно й свято прагнули виконати свій обов’язок перед рідним народом.
Кураторська година, яка відбулась 3 березня у групі 21ЕЕ (куратор Діна Нестерчук), була присвячена українським родовим династіям. Студенти з зацікавленням слухали і переглядали презентацію про династії Косачів-Драгоманових, Антоновичів, Кульчицьких, Лисенків, Тобілевичів, Симиренків, Терещенків.
Кожна з цих славетних династій має своє інтелектуальне обличчя і родові традиції, кожна становить собою особливу цілість, яка, за уважного погляду, «розсипається» на окремі особистості – і схожі між собою, і водночас різні, як на давній фамільній світлині. Усі ці елітні родини були осередками національної свідомості і брали участь в культурному, науковому, освітньому, економічному, правовому, суспільно-політичному житті країни.
Розповідь про династії можна ще продовжити, бо варті уваги ще багато достойних українських династій. Ця палітра більш різнобарвна і містить у собі дуже яскраві та важливі персонажі: це – гетьманський рід Дорошенків; рід знаменитого українського письменника Максима Рильського, що походить від рицарського роду; рід Скоропадських – це два гетьмани, кілька генеральних старшин та низка громадських діячів, меценатів і науковців,; династія Тулубів – це насамперед, відома письменниця Зінаїда Тулуб (1890-1964), авторка панорамної дилогії «Людолови», де відтворено історичне тло за гетьманування Петра Сагайдачного, рід Левицьких прикрасив українську культуру Іваном Нечуєм-Левицьким — письменником, який ставив перед своїми творами наукову мету, та науковцем, який надав своїм працям художню форму; забутий український рід Смоленських – це острівець генетичної пам’яті, який поєднав Крим, Київ та Одесу.
Всі українські династії – це пантеон найвизначніших українців.
Світлана Голодова, завідуюча відділом НБ
