19 вересня відзначає свій ювілей відома українська письменниця, одна з найпопулярніших україномовних авторів – Оксана Стефанівна Забужко. Як письменник вона дуже затята до роботи, до визначення життєвих орієнтирів, які тільки і можуть втримати людину в межах людяності й честі. Як жінка вона кокетлива у спілкуванні й вишукана у вподобаннях. Вона дуже іронічна і в’їдлива — і як письменник, і як жінка. Помножте це на талант, характер і чітку громадянську позицію. І отримаєте вибухове єство Оксани Забужко.
Родина письменниці жила в Луцьку й належала до місцевої інтелігенції шістдесятників. Вона закінчила філософський факультет та аспірантуру Київського університету імені Тараса Шевченка.
Поезією Оксана Забужко захопилася ще в дитинстві. Першу поетичну збірку 9-річної поетеси «Весняна акварель» мали надрукувати у видавництві «Молодь». Передмову до неї написав Михайло Стельмах. Але під час репресій у 1972-1973 роках її батьки потрапили до «чорного списку». Готову до друку збірку зняли з виробництва. Письменниця ті вірші ніколи не публікувала, а першу поетичну книжку «Травневий іній» змогла видати лише 1985-го.
1987-го Забужко прийнята до Спілки письменників СРСР. З 1994-го викладала українську літературу й культуру у Гарвардському та Піттсбурзькому університетах.
Основні теми творчості – національна ідентичність і ґендер. Перший роман «Польові дослідження з українського сексу», який вийшов 1996-го, викликав бурхливу реакцію критиків і читачів. Він став першим бестселером незалежної України.
Найвідоміша книга Оксани Забужко у жанрі нон-фікшн – «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій». У книзі українська культурна історія осмислена через особистість та образи Лесі Українки.
Твори Забужко здобули міжнародне визнання, особливо широке — в Центральній та Східній Європі. Її вірші перекладено 16 мовами світу і у 1997 році удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання, США). Серед інших її літературних нагород — премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002) та ін.
Твори Забужко змогли завоювати європейські країни, та мають своїх прихильників у США. У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко «Травневий іній».
Оксана Забужко — член Асоціації українських письменників. У серпні 2006 року журнал «Кореспондент» включив Забужко в число учасників рейтингу ТОП-100 «Найвпливовіших людей в Україні», до цього в червні книга письменниці «Let my people go» очолила список «Краща українська книга», ставши вибором читачів Кореспондента № 1.
16 січня 2009 року Президент України нагородив Оксану Забужко орденом княгині Ольги III ст. за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України. У 2012 року отримала відзнаку «Золотий письменник України».
У фондах художнього абонементу наукової бібліотеки творчість письменниці представлена такими творами: «Польові дослідження з українського сексу», «Тут могла б бути ваша реклама», «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу» та ін.
