22 вересня щорічно в Україні відзначають День партизанської слави. Саме цей день вважається початком підпільно-партизанського руху у нашій країні. Свято було засноване у 2001 році указом президента України для підтримки ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни 1941-1945 рр.
Наукова бібліотека до Дня партизанської слави підготувала мультимедійну презентацію «Партизанський генерал – Сидір Ковпак», яка присвячена найвідомішому партизану України, двічі Герою Радянського Союзу Ковпаку Сидіру Артемовичу (народився 26 травня 1887 року у с. Котельва Полтавської губернії, помер 11 грудня 1967 року у Києві). Він був одним з організаторів найпотужнішого народного опору гітлерівським окупантам у роки Другої світової війни на території СРСР (1941-1945 рр.).
Всього за 26 місяців боїв з фашистами ковпаківці знищили ворожі гарнізони в 39 населених пунктах (тільки під час Карпатського рейду від їхніх рук загинуло майже 4000 німецьких солдатів і офіцерів), пустили під укіс 62 військових ешелони, підірвали 256 мостів, знищили 96 складів, вивели з ладу електростанції і нафтопромисли біля Биткова і Яблунова. Партизанські рейди, крім суто військового, мали ще й колосальне пропагандистське значення, оскільки в місцях, де проходили бійці Ковпака, створювалися нові загони народних месників.
У січні 1944 року знамените з’єднання було переформовано в 1-у Українську партизанську дивізію ім. С. А. Ковпака. За видатні заслуги під час Другої світової війни Ковпаку було присвоєно звання генерал-майора.
Тяжка доля дісталась Україні в Другій світовій війні, яка менше ніж за півроку вже була окупована німецькими загарбниками.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.
За мужність і героїзм, виявлені у боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.
