20 вересня виповнюється 110 років від дня народження українського поета, уродженця Запорізької області, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка Миколи Нагнибіди.
Микола Львович Нагнибіда народився в селі Попівка на Запоріжжі в родині сільського фельдшера. З дитинства полюбив він степ, море, мальовничу природу Придніпров’я. А ще по-справжньому тягнуло до книжки. Та вчитися багато не довелося. Життя змусило з молодих літ самостійно заробляти на шматок хліба.
М. Нагнибіда працював слюсарем на Харківському велосипедному заводі. Саме на цей час припадають перші літературні спроби майбутнього письменника (друкуватися він почав з 1930 року, а перша поетична збірка «Дніпровська весна» вийшла в 1932 році).
Потім була праця на будівництві металургійного комбінату «Запоріжсталь», Дніпрельстану, навчання в Харківському інституті журналістики, робота в газетах і журналах, служба на Чорноморському флоті.
У роки війни Микола Львович повністю присвятив себе газетярській роботі, працював на радіомовній станції ім. Тараса Шевченка в Саратові, яка готувала програми для трансляції на окуповану німцями Україну, писав вірші. Уже в 1943 році вийшла книга фронтових поезій «Здрастуй, Харків!»
З 1947 року Микола Нагнибіда повністю переходить на творчу роботу, яка увінчалася цілим рядом прекрасних збірок поезій: «Оживуть степи», «Степ і море», «Гірські вершини» тощо. А всього талановитий майстер залишив по собі понад шістдесят книжок своїх творів.
Абонемент художньої літератури у своїх фондах має багато книг Миколи Нагнибіди: «Лист на Запоріжжя», «На полі битви» (за цю книгу поет був нагороджений Державною премією імені Тараса Шевченка), «День побачення», «Криниці у дорозі», «Вибране», «Твори в трьох томах» та інші.
Тетяна Кас’янова, провідний бібліотекар
абонементу художньої літератури
