16 травня 2020 року виповнюється 110 років від дня народження Ольги Федорівни Берггольц (1910-1975), російської письменниці, поетеси.
Ім’я Ольги Берггольц у багатьох асоціюється, перш за все, з блокадним Ленінградом, вона стала символом стійкості, мужності, хороброю богинею великого міста. Поетеса вважається автором лозунгу «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!», який вперше прозвучав у вірші 1960 року, який був написаний для меморіальної стели на Піскарьовському кладовищі у Ленінграді, де поховано багато жертв Ленінградської блокади.
И радость, и рана на сердце открытом…
В день славной Победы звучит, как набат:
«Никто не забыт и ничто не забыто!»
Потомками верных Отчизне солдат.
Склонимся,скорбя над могилами павших,
Убитых в сраженьях Великой Войны,
Под вражеским натиском, насмерть стоявших,
За честь и свободу родимой страны.
Освенцим, Дахау- дымящие печи…
Пропитанный кровью детей, Саласпилс…
Мы помним о зверствах, нас время не лечит,
Оставьте конфеты у этих могил.
Под грохот орудий голодною смертью,
В блокадном кольце умирал Ленинград…
И пепел Хатыни обугленной твердью,
В нас гневом и болью все годы подряд…
Усі 900 днів блокади Ольга Берггольц постійно виступала по Ленінградському радіо. Її називали «ленінградською Мадонною», «голосом міста».
Найкращі її твори написані у роки Другої світової війни: «Лютневий щоденник», «Ленінградська поема», «Твій шлях». Автобіографічна повість «Денні зорі» (1959) належить до кращих зразків російської ліричної прози кінця 50 – початку 60-х років.
До сторіччя поетеси, яке відзначалось у травні 2010 року, була видана книга «Ольга. Запретный дневник», до якої ввійшли щоденники 1939-1949 років, листи, що вражають неймовірною силою духу та відвертістю.
Ольга Берггольц була людиною трагічної долі, в творчості якої відбилася епоха, час, доля цілого покоління. На частку цього покоління випало чимало випробувань, страшних потрясінь, важких втрат, поетеса стала частиною цієї історії, стала легендою…
