16 листопада 1995 року держави – члени ЮНЕСКО на 28-й сесії Генеральної конференції одностайно прийняли «Декларацію принципів толерантності».З 1996 року, за пропозицією ООН, цей день відзначається як Міжнародний день толерантності.
У День толерантності за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.
Толерантність – це розуміння того, що людина має право бути не такою, як інші.
В ТДАТУ навчаються більше 100 представників національних меншин: болгари, азербайджанці, росіяни, гагаузи, поляки, греки, кримські татари, турки, чехи, німці. Студенти ТДАТУ живуть і навчаються під гаслом: «Інтеркультурний Мелітополь – інтеркультурний ТДАТУ». З 2015 року на весні в університеті проходить яскравий фестиваль «Діалоги культур». Діалог культур необхідний не тільки заради розуміння іншого, але і більш глибокого усвідомлення самого себе. Він не може, не повинний мати кінця. Це — постійний процес, що дозволить людству уникнути «самогубства», зберігши життя в його різноманітті.
В багатьох літературних джерелах толерантність визначається як здатність людини, суспільства, держави чути й поважати думки інших, невороже зустрічати відмінну від власної думку.
Толерантність — не поступка або потурання, а, передусім, активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини.
До виявлення толерантності закликають практично всі світові релігії та конфесії. Християнство: «У всьому, як хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтеся і ви з ними». Індуїзм: «Не роби іншому того, від чого боляче тобі». Іслам: «Ніхто з вас не стане віруючим, доки не полюбить свого брата, як себе самого». Іудаїзм: «Не роби ближньому своєму того, від чого погано тобі самому».
У фондах наукової бібліотеки є матеріали за темою толерантності – це, наприклад: Кемеров В.Е «Взаимопонимание», «25-річчя Програми імені Фулбрайта в Україні», Василевська Т. Е. «Етика державного управління», Нагаєв В.М. «Конфліктологія». У періодичних виданнях «Бібліотечна планета», «Інформаційний бюлетень з охорони праці» тощо.
Загальний зміст поняття толерантності є спільним для багатьох мов світу, проте існують різні змістовні відтінки. Серія книжок «Мудрість народу» містить у собі прислів’я та приказки про відносини між людьми.
Тема етнічної (расової або міжнаціональної) толерантності проходить через велику кількість творів світової літератури. Класичний приклад – «Хижина дядька Тома» Гарієт Бічер-Стоу. Також ідея етнічної толерантності виписана у ряді літературних видань у популярній формі – фантастики та детективу: Д. Ж. Болл «Душной ночью в каролине», А. Азимов «Камешек в небе», Р. Шекли «Мусорщик на Лорее» та «Зацепка». Наприклад, фабула оповідання «Зацепка» така – один із членів екіпажу космічного корабля відмовляється служити разом з новачком за расовими мотивами. А у романі великого єврейського письменника Шолом-Алейхема «Кровавая шутка» юнак-росіянин вирішив «приміряти» на себе єврейську долю. Цей «кривавий жарт» виявився настільки страшним, що цей роман не включали в жодне радянське видання письменника.Книга Вальтера Скотта «Айвенго» була екранізована в СРСР, але у фільмі повністю зникли дві основні сюжетні лінії, одна з них – відношення саксів та нормандців.
Ми будуємо культуру світу. Ми більше отримаємо, ніж віддамо, якщо будемо частіше згадувати про те, що нас єднає, про те, що людина стає Людиною тільки завдяки іншій людині. Тож будьмо толерантні один до одного.
Олена Федоренко,
методист наукової бібліотеки ТДАТУ
