Наукова бібліотека є інформаційно–культурною частиною агротехнологічного університету. Таврійський державний агротехнологічний університет існує з 1932 року. Він змінював назви – Мелітопольський інститут інженерів-механіків сільського господарства – Мелітопольський інститут механізації сільського господарства – Таврійська державна агротехнічна академія. Змінювалися назви, але не змінювався профіль ЗВО – сільськогосподарський. Заклад Вищої Освіти, який готує фахівців для сільського господарства, накопичив колекцію книг даної тематики. Рідкісні видання сільськогосподарської тематики мають особливе значення в Колекції всіх рідкісних видань фонду бібліотеки, бо вони демонструють розвиток сільського господарства, аграрної науки в певні проміжки часу.

Фонд видань з сільськогосподарської тематики складається з вітчизняних видань та іноземної літератури, перекладеної на російську мову. На сьогодні у бібліотеці 126 назв та 195 примірників видань сільськогосподарської тематики. Хронологічні рамки книг охоплюють період з 1903 по1950 роки.

На виставці «Садівництво: рідкісні та цінні видання» представлено 19 раритетних видань із садівництва, а саме:

  • А Кернер «Жизнь растений» Том 2. (1903 р.)
  • «АТЛАСЪ плодовъ» (1906 р.)
  • «Теоретические основы селекции растений» (1935 р.), монографія в 3-х томах під загальною редакцією Миколи Вавілова, яке є одним із фундаментальних видань ВАСГНІЛ. Третій том даного видання присвячений плодово-ягідним культурам і виноградарству.
  • «Помология» У. П. Хедрика, 1937 року.
  • «Збірник праць Мелітопольської зональної науково-дослідної плодоягідної станції» 1940 року видання, тощо.

Більш детально торкнемся найбільш відомих видань цієї колекції.

«АТЛАСЪ плодовъ», виданий у 1906 році у Санкт-Петербурзі. У книзі представлені зображення 110 найкращих та найбільш поширених в Росії промислових сортів яблук, груш та кісточкових з 113 помологічними описами та 51 малюнками. АТЛАСЪ плодовъ є антикварним виданням, тому підлягає більш детальній характеристиці. Його автор Адам Станіславович Гребницький (Докторович) – видатний російський селекціонер. Вихід у світ цього видання було значною подією в історії вітчизняного плодівництва. Гребницький не лише редагував «Атлас», йому належать описи більше третини поміщених у виданні сортів яблуні, груші, черешні, абрикоси і 33 кольорові малюнки.

До фонду наукової бібліотеки воно було передано з бібліотеки Запорізького коледжу ТДАТУ у 2014 році після його закриття. Видання збереглося в найкращому стані, має друкарську тверду палітурку із золотим тисненням та шкіряний бинтовий корінець.

Серед представлених видань викликає зацікавленість однотомник Вибраних творів американського натураліста і селекціонера Лютера Бербанка, складений за матеріалами його робіт, виданих в 1914–1915 рр. в Нью–Йорку в дванадцяти томах під загальною назвою «Методи і відкриття і їх практичне застосування». Бербанк не отримав спеціальної освіти – він був самоучкою, дивно продуктивним аматором, завдяки працьовитості і таланту залишивши далеко позаду безліч «фахівців» – професійних селекціонерів. Основні роботи Бербанка присвячені створенню нових сортів рослин і поліпшення вже існуючих. Вчений створив новий вид сливи без кісточок, кактус без колючок, який можна вживати в їжу, горіх з тонкою шкіркою, айву з запахом ананаса, безліч декоративних рослин. Отримав понад 100 сортів слив. Бербанк читав лекції по теорії еволюції в Стенфордському університеті, був членом багатьох наукових і садівничих товариств США і Європи.

Ще одне наукове видання варте уваги – праця американського ботаніка-помолога, члена американського Товариства Садівничої Науки і американського Суспільства Улісса Хедрика «Помология». Наукова праця У. Хедрика була перекладена на російську і видана в СРСР у 1937 році. Ця праця являє собою систематичне керівництво з плодового сортоведення. Вона включає в себе три основні розділи: загальна інформація щодо плодових рослин, систематичний опис вихідних форм усіх плодових дерев та опис всіх сортів плодових порід, поширених в Америці. За своє життя Улісс Хедрик став автором або співавтором більше десятка публікацій з питань садівництва та городництва. Його монографії щодо селекції нових сортів фруктів, солодкої кукурудзи, гороху, бобів і гарбуза зробили його найвідомішим класиком помології.

Праці видатного українського вченого-помолога і плодовода Левка Платоновича Семиренка — це 3-томне видання з ілюстраціями. Свого часу Симиренко створив маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій. Розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 – груш, 84 – слив, 350 – вишень і черешень… Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка) Л. П. Симиренко – видатний помолог і вчений-садівник – здобув світову популярність. Він був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 р. – Почесним членом Французького національного помологічного товариства.

Історико-бібліографічний екскурс Білоцької О.М. «Сільськогосподарська рідкісна книга у фонді наукової бібліотеки Таврійського ДАТУ» дає детальну інформацію стосовно книг цієї галузі. У 2016 році випущено 3 випуск серії «Золотий фонд наукової бібліотеки»: «Рідкісні і цінні видання сільськогосподарської тематики».

Крім рідкісних і цінних видань з питань садівництва, наукова бібліотека у своїх фондах має достатньо сучасних видань, перелік яких можна знайти у Електронному каталозі та підготовленому бібліографами науково-бібліографічному покажчику «Плодівництво та виноградарство».