«Пермакультура» це поєднання двох англійських слів – “permanent” (постійний) і “agriculture” (сільське господарство). Перманентний – значить стійкий і (після встановлення) незалежний від людини. Якщо коротко – це створення такого середовища, де всі рослини (і, можливо, тварини) будуть взаємодіяти одне з одним як у природі, але деякі елементи замінюються на більш корисні для людини: на плодові або лікарські рослини, городні культури, домашніх птахів та тварин. Масштаби такого середовища залежать лише від площ, які має в своєму розпорядження людина – це може бути декілька сотень гектарів (лісосади та ранчо австралійських фермерів), 50 гектарів («Краметерхоф» Зеппа Хольцера) або у межах вашого житла (вертикальна ферма, город на даху, вегетаріум). Загальна ідея у тому, як облаштувати таку екосистему, щоб вона була спроможна до самостійного існування та давала користь для людини.
У період з 26 лютого по 25 березня для фермерів та аматорів садівництва за підтримки канадського поєкту UHBDP доцентом кафедри ПВБ Герасько Т.В. було проведено серію вебінарів за тематикою пермакультурного садівництва. Програма вебінарів охоплювала таки теми, як «Планування площі під пермакультуру – моделювання рельєфу, мікроклімату, ґрунту» (Пермакультура – складова стабільного розвитку, галузь природного землеробства. Філософія пермакультури. Шанобливе, свідоме ставлення до всього живого, комплексний підхід до облаштування власного життя у гармонії з природою – відмінна риса пермакультури. Людина – інженер власної екосистеми. Все починається з проекту (як узгодити власні цілі та можливості). Картографія земельної ділянки. Пермакультурний дизайн (природні моделі – патерни). Способи моделювання рельєфу та мікроклімату (тераси, вали, канави, вало-канави, теплові пастки, водні резервуари, захисні мури). Моделювання ґрунтів (меліорація ґрунтів методами пермакультури – використання мульчі, компостів, мінеральних та органічних добрив, краплинне зрошення та фертигація); «Гільдії рослин та симбіотичні гриби» (Поняття про сумісність та несумісність рослин, алелопатія, хімічне спілкування рослин. Партнерські групи рослин – багатоярусні «гільдії». Приклади плодових та горіхових гільдій. Медоносні гільдії. Овочеві гільдії. Місце декоративних та лікарських рослин у пермакультурній садибі. Пермакультурна лісосмуга, живопліт. Мікориза як складова пермакультурної екосистеми (місце грибів у природних екосистемах, види корисних мікоризних грибів). Прийоми мікоризації рослин. Умови успіху мікоризації); «Життя тварин у пермакультурі» (Шанобливе ставлення до життя тварин передбачає достойні умови для їхнього життя. Що зробити, щоб Ваші тварини почувалися щасливими? (декілька правил для облаштування безпечного та здорового життя тварин). Що можуть дати тварини окрім молока, м’яса, яєць та вовни? (як тварини «працюють» для контролю шкідників, відновлення родючості ґрунту, підготування ґрунту для посіву рослин). Способи принадження корисних диких тварин та птахів. Вирішення спірних питань з домашніми улюбленцями та птахами щодо збереження природного біоценозу та врожаю); «Водойми та аквакультура» (Збір та використання дощової води. Призначення штучних водойм. Місце штучної водойми на земельній ділянці. Як зробити штучну водойму стабільною та природною? (правила облаштування водойми, яка не потребує регулярного очищення та виконує екологічні функції). Характеристика берегових, мілководних та глибинних зон водойми. Аквакультура на присадибній ділянці: підбір рослин для різних зон водойми, риборозведення); «Практичний досвід реалізованих пермакультурних проектів» (Практичні прийоми «прадіда» пермакуьтури Масанобу Фукуока. Пермакультурні ферми в Австралії. Глобальні проекти Зеппа Хольцера. Розсадник Олександра Кузнєцова. Пермакультурні школи у світі та в Україні). Кожен вебінар включав у себе виклад основного матеріалу з презентацією слайд-шоу (приблизно 80 хв), перегляд та обговорення кінофрагменту за тематикою курсу (приблизно 20 хв), спілкування з аудиторією, відповіді на питання (близько 20 хв). Серія вебінарів зібрала позитивні відгуки слухачів та слугувала корисним майданчиком для отримання нових знань з природного садівництва, як слухачами, так і спікеркою.
За матеріалами доцента каф ПВБ Герасько Т.В.
