У нашому університеті, починаючи з 2013 року, діє Центр природного землеробства “Таврія-органік” (http://www.tsatu.edu.ua/hb/naukova-dijalnist/rozrobky-kafedry/centr-pryrodnoho-zemlerobstva-tavrija-orhanik/).

З 2018 року ми почали більш продуктивну співпрацю з фермерами запорізької області на основі довгострокових договорів про науково-технічне співробітництво і практичну підготовку студентів. Перший такий договір передбачав створення у Мелітополському районі лісосаду – сумісне вирощування плодових і лісових порід дерев з метою відтворення природних регуляційних процесів у саду (лісові породи можуть створювати сприятливий мікроклімат, принаджувати корисних комах (у тому числі запилювачів), покращувати ґрунт (бобові – наприклад, карагана, гледичія, робинія). З цією метою студентами-агрономами була підготована необхідна кількість насіння гледичії і церцису канадського, що було висаджено і дало добрі сходи.

й2 й1

Надалі ми розширили співпрацю і заключили ще 10 договорів з фермерами Запорізької області – уже задля нового проекту “Іntercropping and mycorrhization” – “Сумісне вирощування плодових дерев з лікарськими рослинами і мікоризація” (українською мовою назва проекту містить більше слів). Насамперед, фермерів потрібно було зацікавити у створенні сумісних посадок та заохотити провести інокуляцію коренів плодових дерев мікоризним препаратом. Багато хто з агровиробників читає сучасні інтернет-видання та іншу спеціальну агрономічну літературу і, відповідно, мають уяву про позитивний вплив лікарських рослин на біоценоз саду (та додатковий прибуток, який можна отримувати з реалізації лікарської рослинної сировини), а також про корисний вплив мікоризних грибів на ріст, розвиток і плодоношення дерев. Однак витрачати час (і кошти) на такий новий “експеримент” вони не поспішали. Щоб зрушити цю справу з мертвої точки, ми вирішили безкоштовно забезпечити тих агровиробників, що зацікавлені, саджанцями лікарських рослин і мікоризним інокулянтом. Мікоризні інокулянти (препарати MycoApplay Superconcentrate 10 і MycoApplay Micronized Endo / Ecto) для наших досліджень нам безкоштовно надав Віктор Олександрович Киричек. Залишалося виростити саджанці (та сіянці) лікарських рослин. Станом на 2020 рік ми уже знали, що для нашої мети в умовах Запорізької області найкраще підходять лаванда, гісоп, чебрець і ехінацея. Тож, стратифіковане насіння цих рослин було посіяно у кювети, і ми діждалися спочатку сіянців, а потім і саджанців (сіянці вирощували безпосередньо у лабораторії і навчальних аудиторіях, а саджанці дорощувалися на моїй присадибній ділянці).

й4 й5

Згодом, кожен з фермерів, що виявив бажання приймати участь у нашому проекті, отримав по 100 саджанців лаванди, гісопа, чебрецю (а деякі – ехінацеї) та пакет мікоризнолого інокулянту. Звісно, ми консультували фермерів на усіх етапах впровадження проекту: як робити робочий розчин інокулянту, як вносити мікоризний препарат, як і де висаджувати лікарські рослини. Щоправда, життя вносило свої корективи: ми пропонували висаджувати лікарські рослини у міжряддя саду (там більша освітленість), але така схема виявилася життєздатною лише у малих присадибних садах. На великих площах промислових садів лікарські рослини були посаджені безпосередньо у рядах плодових культур (щоб не заважати проходам техніки).

й6 й7 й3

Таким чином, було започатковане сумісне вирощування лікарських рослин з деревами персику, черешні, яблуні і кизилом. При цьому корені плодових дерев були інокульовані мікоризними грибами (персик, черешня і яблуня – препаратом MycoApplay Superconcentrate 10, а кизил – препаратом MycoApplay Micronized Endo / Ecto).

Через рік ми почали збирати наукові дані – показники росту, розвитку і плодоношення плолодових дерев, мікроскопія коренів для виявлення мікоризних грибів, мікробіологічний аналіз ґрунту (посів ґрунтової витяжки на відповідних селективних середовищах для виявлення складу і кількості ґрунтової біоти).

Зібрані нами дані були узяті за основу наших численних наукових публікацій. Нажаль, війна, ров’язана божевільним кремлівськм агресором, завадила нам продовжити збір наукових даних. Проте, зв’язок з деякими фермерами зберігся і досі. Головне, що наш проект живе: лікарські рослини цвітуть у садах Запорізької області, а мікоризні гриби, за нашими розрахунками, за цей час (з 2020 року) уже зайняли територію у сотню гектарів. На фото – чебрець у черешневому саду.

За матеріалами доц. Герасько Т.В.