На годиннику вже 7:45… В голові стільки різних думок… Страх, нерви, радість від початку нового етапу — асорті емоцій та невеликі затори на моєму шляху, завдяки яким я вже, майже, запізнилась.
З деякими одногрупниками ми зустрілись біля університету, стовбичили хвилин п’ять і гадки не маючи як зайти до 5 корпусу. Зрозумівши, ми впевнено йшли до Центрального входу. Нам поміряли температуру і далі ми побачили вхід до нашого, того самого 5 корпусу.
Серце виплигувало з грудей. Думки, що я — студент, вже доросла людина, що це нова глава моєї історії — спокою не давали. Перші кроки, пошук аудиторії 5204 аудиторії — все як у тумані.
Посміхаючись, з добрими очима, нас зустрічав тимчасовий куратор у нашій, бо так вийшло, що наш куратор захворів. Викладач, почала розповідати про університет та знайомити зі спеціальністю. Вибирали старосту, знайомились у групі, потім фотографувалися…
Знайомство — це добре, але наступна пара – фізичного виховання, тому нас відправили на пробіжку до стадіону «Спартак». На стадіоні нас зустрічав щасливий та добрий викладач.
Після гарного тренування, разом з моїми новими подружками, ми відвідали лекційне заняття, третю пару за розкладом – українську мову за професыйним спрямуванням. Взагалі, я дуже чекала цієї дисципліни. Викладача з українською мови так приємно слухати, вона так вільно володіє державною мовою. Вона нам багато розповіла, та зробила міні екскурсію.
Так і завершився мій перший день як студента.
Студентка-першокурсниця 11 групи “Готельно-ресторання справа” Джантатова Аліна
На годиннику вже 7:45… В голові стільки різних думок… Страх, нерви, радість від початку нового етапу — асорті емоцій та невеликі затори на моєму шляху, завдяки яким я вже, майже, запізнилась.
