До 85-річчя від дня народження українського поета Василя Андрійовича Симоненка наукова бібліотека підготувала експрес-виставку «Василь Симоненко: нескорене покоління», яка розміщена на абонементі художньої літератури. На виставці представлені збірки віршів поета та книга А. О. Ткаченка «Василь Симоненко».
Василь Симоненко прожив коротке життя, усього 29 років, написав не дуже багато творів, але хто із нас не пам’ятає короткий заповіт своєму синові із вірша «Лебеді материнства»: «Все на світі можна вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину». Ці слова стали лейтмотивом творчості молодого поета. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотун» (1963).
1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. У 1963 році Симоненко був жорстоко побитий кагебістами на залізничній станції Шевченка у місті Смілі, після чого він переніс відмову нирок і невдовзі помер у головній обласній лікарні 13 грудня 1963 року.
