Знайомтеся, нові періодичні видання. Аграрний сектор

До читального залу наукової бібліотеки ТДАТУ надходять нові періодичні видання. Радимо вам звернути увагу на часописи, які надійшли у квітні та травні.

  •   «Агрономія Сьогодні»: журнал практичних порад для агрономів. Цей випуск присвячений одній з найбільш популярних і прибуткових культур України – соняшнику. Це видання надає велику кількість практичної сучасної інформації з питань вирощування цієї сільськогосподарської культури. Агрономи господарств, фермери, викладачі і студенти зможуть знайти для себе багато корисних дописів про світову та вітчизняну економіку, насінництво, сівбу, захист та живлення, збирання соняшнику. А розділ «Досвід господарств» став родзинкою видання, де зібраний напрацьований роками практичний досвід вирощування соняшнику. Журнал надходить до наукової бібліотеки ТДАТУ з початку 2020 року.
  • «Енерготехнології  та ресурсозбереження»: науково – технічний журнал, виходить 4 рази на рік. В цьому році журнал – ювіляр! Йому – 60 років! За цей час у світ вийшло 335 його номерів. Журнал розрахований на спеціалістів різних галузей промисловості, співробітників науково-дослідних інститутів та дослідницьких лабораторій, а також викладачів вищих навчальних закладів та студентів. Журнал внесено до міжнародної бази наукового цитування ULRICH`SPERIODICCALSDIRECTORI, він реферується у Реферативному журналі та Базах даних ВІНІТІ РАН (Москва РФ), у журналі «Джерело» (Україна), представлений у повнотекстовій базі «Наукова періодика України». Журнал надходить до наукової бібліотеки ТДАТУ з 2020 року.
  •  У журналі «Овочі та фрукти» №3 радимо звернути увагу на декілька цікавих статей викладачів ТДАТУ:
  1. Нінова Г. В.Способи живлення при вирощуванні кавуна у богарних умовах південного степу України / Г. В. Нінова, Т. В. Герасько // Овочі та фрукти . – 2020 . – № 3 . – С. 20-22. Цю публікацію написали к.с.г.н., доценти кафедри «Плодоовочівництва, виноградарства та біохімії» нашого університету.  Найбільш здатними до накопичення нітратів є гарбузові: кавуни, дині…Нітрати, потрапляючи до організму є небезпечним канцерогеном. Автори акцентують увагу на те, що система внесення добрив повинна відповідати грунтово-екологічним умовам, спеціалізації сівозмін, чергуванню культур, їх біологічним особливостям.
  2. Литвиненко О. Чуфа- їжа фараонів / О. Литвиненко, Ю. Осадчий // Овочі та фрукти. – 2020. – № 3. – С.49-51. Чуфа, або земляний мигдаль, або тигровий горіх, або як називали цю рослину у давнину – смикавець, нині рідкісний гість на ділянках українців. Втім, на думку землевласника з Київщини Юрія Осадчого, вона може стати їжею майбутнього. До речі, за енциклопедичними даними, приблизно два мільйони років, так і було.
  3. Дишкант Д.Технології шокового заморожування як ефективний інструмент збуту / Д. Дишкант // Овочі та фрукти. – 2020. – №3. – С.62-67. У наш час технології шокового заморожування суттєво розширюють можливості ведення бізнесу, у першу чергу у сільському господарстві. Шокове заморожування розширює сферу збуту продукції між регіонами та країнами.
  • Щомісячник «FARMER» № 3 присвячений в основному системі захисту і живлення рослин, грунту. Варта уваги публікація доктора с.-г. наук, професора Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України Ярослава Цвея. У статті акцентується увага на те, що в Україні спостерігається різке зниження родючості грунту. Автор звертає увагу, що розробляючи систему удобрення культур, потрібно враховувати зону зволоження, тип грунту й урожайний потенціал культури:
  1. Цвей Я.Стабілізувати грунт / Я. Цвей // FARMER. – 2020. – №3. – С. 62-67. Всеукраїнський науково-практичний журнал «Бджоляр» в одній із статей знайомить читачів, як працювати з бджолами навесні.
  2. Бакєр С. Весна на пасіці / С. Бакєр // Бджоляр. – 2020. – №3. – С.13-21. Початок нового сезону. Як поводяться бджоли, в якому вони стані після зимівлі, що очікувати, як підвищити свою кваліфікацію? Стаття буде в нагоді і початківцям і професіоналам бджолярської  справи.
  •  На сторінках всеукраїнського мультимедійного журналу сучасного агропромисловця «Зерно» №3 радимо звернути увагу на статтю:
  1. Драганчук М. «Сій густо, щоб не було пусто»? / М. Драганчук, В. Дробітько, М. Косолап // Зерно. – 2020. – №3. – С. 40-46. У цій публікації пропонується один із напрямів адаптування такого технологічного параметра,як норма висіву нашої основної зернової культури – пшениці озимої – вирощування її за технологією NO-till.
  •  У головному журналі з питань агробізнесу «Пропозиція» №3 надруковано публікацію, яка може вас зацікавити:
  1. Логінова І. «Ризик-менеджмент» для агронома / І. Логінова // Пропозиція. – 2020. – №3. – С.62-63. Сьогодні ні для кого не є новиною, що один із способів максимізувати врожай – дати рослині потужний старт і підтримувати силу росту протягом усього сезону. А головне завдання агронома полягає у мінімізації дії стресових факторів. Аграрій повинен стати ПРОАКТИВНИМ – тобто він повинен змінити кут зору з того, як долати стреси, на такий, як працювати їхнім попередженням або зниженням можливого негативного впливу.
  •  Цікава пропозиція для тепличників  у  часописі «Овочівництво» №3:
  1. Козак Г. Заморський імбир – альтернатива тепличним культурам / Г. Козак // Овочівництво. – 2020. – №3. – С.134-138. Для того, щоб виростити імбир, не обов’язково їхати в Індію або Африку. Це можна зробити навіть на підвіконні у своїй домівці. Для нього важливі комбінація світла, води, тепла, мінерального живлення і тривалість вегетаційного періоду. Цілком можливо, що й українські фермери невдовзі зможуть стати прибутковими виробниками імбиру в промислових масштабах.
  •   У науково-теоретичному журналі «Вісник аграрної науки» №3 вас може  зацікавити публікація:
  1. Лимар В.А. Результати адаптивної селекції овочевих і баштанних культур в умовах змін клімату / В. А. Лимар, О. Г. Холодняк // Вісник аграрної науки . – 2020. – № 3. – С.50-53. За 20 років успішної роботи селекціонерів Південної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем створено понад 60 сортів овочевих і баштанних культур, які за своїми господарсько-цінними ознаками не поступаються світовим аналогам, а за стійкістю до шкодочинних факторів навколишнього середовища перевершують їх.
  •  Часопис  «Agroeхреrt» № 3 у розділі «Інноваційні технології» представляє публікацію Ірини Кравець, члена експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України:
  1. Кравець І. Як оцифрувати фермерське господарство / І. Кравець // Agroeхpert. – 2020. – №3. – С.68-70. Агробізнес змінюється. Часи безтурботного господарювання минули. Якщо донедавна домінували великі, нині перемагають ефективні, завтра лідерами стануть інтелектуальні. Навіть маленькі фермерські господарства можуть підключитися до програмного забезпечення, щоб контролювати збирання врожаю онлайн. Цифровізація агросектору – це просто, сучасно і вигідно. Приєднуйтесь!

 

 

 

Читайте також