Екологія рослин

Спеціальність:
АГ
СВО:
Магістр
Курс:
1
Провідний викладач:
Тодорова Людмила Володимирівна

Метою курсу є набуття студентами теоретичних та практичних знань щодо взаємозв’язку між рослинами (рослина, агроценоз) та довкіллям (абіотичні та біотичні чинники), з акцентом на формування врожаю.

Завдання дисципліни полягає у: – вирішенні проблеми одержання високих стабільних врожаїв с.-г. культур шляхом визначення структури та взаємозв’язку складових урожайності, компенсаційна здатність рослин; – встановленні особливостей формування стійких до стресів агроценозів (стрес, типи стресів, стабільність агроценозів); – вмінні оцінити вплив лімітуючи факторів на формування врожаїв с.-г. культур і подолати їх негативні наслідки; – здатності до встановлення закономірностей формування агроценозів сільськогосподарських культур.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– Біологічні, морфологічні та ботанічні особливості основних груп польових культур;

– Ризики в рослинництві, шляхи попередження та зниження негативних чинників;

– Інтродукція рослин. Інвазійні види;

– Вплив технологічних процесів на формування врожаю і пошук взаємозв’язків між абіотичними факторами і технологічними процесами;

– Конкурентні відносини в агроценозах;

– Алелопатію рослин;

– Збереження та розширення біорізноманіття рослин, тварин, мікроорганізмів як шлях зниження ризиків в рослинництві.

– Шляхи підвищення ефективного використання кліматичних та ґрунтових ресурсів рослинами в агрофітоценозі, умови ефективного використання факторів росту і розвитку рослин (світла, тепла, води, повітря, мінеральних сполук) та засоби управління продуційним процесом формування врожаю.

Вміти: – організовувати дослідження з визначення дійсно можливого врожаю за кліматичним забезпеченням регіону і потенціальних можливостей сорту;

– розрахувати фотосинтетичний потенціал посіву, який забезпечує одержання запланованого врожаю;

– розрахувати норми добрив і систему їх застосування під запланований врожай польових, овочевих і плодових культур;

– розраховувати продуктивність агроценозів залежно від моно- та багатокомпонентності;

– аналізувати фотосинтетичну діяльність рослин, фітоценозів та впроваджувати шляхи підвищення продуктивності агроценозів;

– описати ріст та розвиток сільськогосподарської культури за дії абіотичних та біотичних чинників.

Робочі програми:

Програма навчання здобувачів ВО – СИЛАБУС: