Однією із складових дисципліни “Монтаж, експлуатація та ремонт обладнання” є лабораторна робота “РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ СКЛАДАННЯ ВУЗЛІВ ОБЛАДНАННЯ“. Мета роботи: закріплення теоретичних знань з технології виконання робіт по складанню вузлів та агрегатів технологічного обладнання галузі при його ремонті.
Технологічні операції з складання відносяться до завершальних у загальному виробничому процесі ремонту обладнання.
Як і для всіх етапів і стадій технологічного процесу ремонту, основною задачею даного етапу є забезпечення потрібної якості об’єкта ремонту при достатній продуктивності процесу.
Виконання складальних робіт, як правило, пов’язане з великими витратами часу і складає значну частку від загальної трудомісткості ремонту машини. В залежності від потужності ремонтної служби підприємства ця частка складальних робіт може коливатися в досить великих межах і приблизно складає від 30 до 45 % від загальної трудомісткості ремонту об’єкту.
Слід також зауважити, що суттєве значення при визначенні цієї частки мають також конструкційні особливості самого об’єкту ремонту, та звана ремонтопридатність.
Крім того потрібно враховувати, що навіть у машинобудівних галузях, слюсарно-складальні роботи, а їх частка складає 50…55 %, представляють собою мало механізовані по суті ручні роботи, які потребують великих витрат ручної фізичної праці при достатньо високій кваліфікації робітників.
Попередньо, до початку розробки технологічного процесу складання, необхідно вивчити конструкцію машини, що складається, умови її роботи і технічні умови її приймання та випробування. Техпроцес складання полягає у поєднанні деталей у вузли, вузлів і окремих деталей – у механізми (агрегати) та у машину в цілому.
У зв’язку із цим всі роботи складального процесу розбиваються на окремі послідовні стадії (складання вузлів, складання агрегатів, механізмів, загальне складання), які далі розчленовуються на окремі послідовні операції, переходи, прийоми.
Під операцією в складальному процесі розуміють частину складального процесу, яка здійснюється по якому-небудь вузлу, агрегату, машині одним або кількома робітниками на одному робочому місці. Операція може виконуватися при кількох установках.
Операція складається з переходів. Під переходом розуміють частину операції, яка є цілком закінченою, не може бути розчленована на інші переходи і виконується без зміни інструментів одним або кількома робітниками одночасно. Перехід складається із прийомів. Прийомом називається частина переходу, що полягає з ряду найпростіших робочих рухів, що виконуються одним робітником. Під установкою розуміється надання певного положення деталям і з’єднанням, що складаються.
Якщо по характеру виробництва для надання деталям, що пройшли механічну обробку, потрібних розмірів і форми потрібна остаточна доробка ручним способом, то такі роботи повинні передувати складанню. При розробці технологічного процесу складання для кожної операції, переходу та інших частин складального процесу потрібно дати опис характеру робіт і способів їх виконання; зазначити необхідний інструмент і пристосування, визначити потрібну кількість часу, число робітників та їх кваліфікацію.
Слід враховувати також, що в процесі складання машини навіть з нових, виконаних з додержанням всіх конструкторських і технологічних вимог, деталей та складальних одиниць можуть виникнути погрішності, їх взаємного положення, які суттєво знижують точність та службові властивості виробу. При ремонті ж питання якості посилюється тим, що на кінцевий етап – складання направляють три групи деталей та складових одиниць, як-то деталі зношені, але такі що можуть служити у подальшому, деталі відновлені і деталі нові.
