Однією із складових дисципліни “Монтаж, експлуатація та ремонт обладнання” є лабораторна робота “МЕТОДИ ОБРОБКИ ТИСКОМ ПРИ РЕМОНТІ“. Мета роботи: закріплення знань по застосуванню ковальських методів при відновленні деталей технологічного обладнання галузі. Одержання практичних навичок та прийомів ручних ковальських робіт.
Обробкою деталей тиском називають групу технологічних операцій, в результаті яких під впливом прикладених зовнішніх зусиль відбувається змінення форми заготовок без порушення їх суцільності.
Основною ознакою обробки тиском є пластичне деформування металу, що обробляється, в результаті якого змінюється не тільки форма і розміри заготовки, але й вихідні властивості металу.
У сучасній техніці застосовують шість основних видів обробки тиском: прокатку, пресування, волочіння, кування, об’ємне штампування, листове штампування (рисунок 1).
При прокатці деформацію металу проводять за допомогою валків 2, що обертаються. Заготовка 1 втягується у зазор між валками, деформується ними і набуває потрібну форму перерізу. При прокатці площа поперечного перерізу заготовки зменшується, а довжина збільшується.
Пресування полягає у видавлюванні заготовки 1 пуансоном 2 через матрицю 4 з отвором, який по формі відповідає потрібному профілю. Пресуванням виготовляють прості і складні, суцільні та пустотілі профілі.
Волочінням одержують дріт, високоякісні тонкостінні труби та інші пустотілі профілі, калібровані прутки. Цей вид обробки полягає у протягуванні заготовки 1 через отвір у волоці 2. При волочінні зменшується площа поперечного перерізу і збільшується довжина, в процесі досягається висока точність та якісна шорсткість поверхонь.
Кування – це вид обробки тиском, при якому заготовка 1 деформується універсальними інструментами 2 достатньо простої форми, наприклад плоскими бойками. Нагріту до кувальної температури заготовку встановлюють на нижній бойок, ударами верхнього бойка її деформують до потрібних розмірів. Невеликі поковки виготовляють ручним, великі машинним куванням.
Об’ємне штампування полягає у деформуванні заготовки 1 у порожнині між двома половинами штампу 2. Форма порожнини відповідає формі майбутньої поковки, що забезпечує високу її точність. Об’ємне штампування здійснюють на молотах, пресах та на спеціалізованих штампувальних машинах.
Листове штампування характеризується тим, що у якості вихідної заготовки 1 використовують лист, полосу, стрічку, яку деформують в спеціальному інструменті – штампі 2, який складається з пуансону та матриці. Штампування проводять на кривошипних, листоштампувальних, рідше на гідравлічних пресах, у більшості штампування проводиться без нагріву металу.
У ремонтному виробництві частка загальної трудомісткості, яка припадає на виконання робіт, пов’язаних з обробкою тиском, в залежності від виду обладнання, яке ремонтується, складає від 5 до 10%.
Холодне та гаряче деформування застосовують також для змінення розмірів зношених елементів деталей перед їх механічною обробкою з метою відновлення номінальних розмірів.
