Розвиток закладів освіти інноваційного типу, які повинні відповідати вимогам сьогодення, зумовлюють пошук нових організаційних форм навчання і виховання, оновлення змісту навчально-виховного процесу. Необхідність підвищення рівня вищої освіти потребує розробки нової стратегії і тактики викладання.

Згідно з навчальними планами, за якими працюють вищі навчальні заклади І—ІІІ рівнів акредитації, основною формою проведення занять залишається лекційно-семінарсько-практична. Більшість занять у ВНЗ проводиться саме за такою, вже традиційною формою, до якої всі звикли.

Здійснення нових планів вимагає перегляду підходів до роботи тих, хто забезпечує навчально-виховний процес, в першу чергу, викладачів.

 Загальні критерії оцінки відкритого заняття

Той, хто відвідує відкрите заняття, повинен оцінювати його не за одним якимсь провідним критерієм, а розглядати його у комплексі, який складається з такого:

  1. Відповідність матеріалу навчальним програмам і тема­тичним планам.
  2. Теоретичний рівень знань викладача. 

Використання новітнього законодавства та відомчих нормативних актів, що мають безпосереднє відношення до теми, яка вивчається. Обізнаність у наукових доробках, підходах різних шкіл науковців у трактуванні певних проблем. Вільне володіння матеріалом. Взаємозв’язок матеріалу, що викладається, з іншими навчальними дисциплінами, його місце у загальній підготовці спеціаліста. Втілення принципу зв’язку теорії з практикою.

  1. Методичний рівень викладача. Педагогічна доцільність вибору методів навчання, використання прийомів, що забезпечують активізацію групи та окремої особистості, розвиток мислення слухачів, їх інтерес до дисципліни. Здійснення диференційованого підходу до групи, окремих категорій слухачів. Вміння володіти аудиторією. Шляхи виходу із проблемних ситуацій. Системність, послідовність, доступність та завершеність розгляду поставлених питань, переконливість і ефективність наведених фактів, прикладів, їх теоретичне узагальнення та висновки. Вміння ефективно застосовувати дидактичні матеріали, наочність, технічні засоби навчання. Повнота, глибина, міцність знань слухачів з теми. Ступінь підготовленості слухачів до заняття. Правильність висновків і об’єктив­ність в оцінці знань.
  2. Педагогічна майстерність викладача. Ступінь свободи, відсут­ність скутості, відповідність міміки і жестів, пози, розташування у просторі.

Техніка мовлення: постановка голосу, дикція, інтонація, паузи, темп і ритміка, варіювання гучністю, мовленнєве дихання. Комунікативні здібності, вміння встановлювати контакт з аудиторією і підтримувати її увагу протягом всього заняття.

Творчі здібності викладача, вміння відійти від стандартних підходів та шаблонів. Навички імпровізації. Обрана статусна роль: дистанційований керівник, організатор, сторонній спостерігач, консультант тощо. Відповід­ність обраної ролі індивідуальним рисам характеру, творчій манері викладача.

Контроль якості проведення навчальних занять згідно ПОЛОЖЕННЯ про організацію та контроль якості навчальних занять у ТДАТУ здійснюється шляхом взаємовідвідування занять членами кафедри згідно графіку відкритих занять, відвідуванням занять завідувачем кафедри, працівниками деканату, ректором, проректором з науково – педагогічної роботи та комісією Відділу моніторингу якості освітньої діяльності в ТДАТУ.

Результати відвідування занять заносяться до протоколу та журналу взаємовідвідування за підписами осіб, що перевіряли викладача. Інформація про якість проведення занять аналізується на засіданні кафедри та представляється проректорові з науково-педагогічної роботи.

2019-2020 н.р.