Початок осені 1943 року розпочався з того, що фашисти почали відступати, бажаючи дати рішучий бій частинам Червоної армії, які підступали все ближче, розпочали зведення оборонної лінії Пантера–Вотан, що простягнулася вздовж лінії фронту від Фінської затоки до Азовського моря. Одна з найбільш укріплених її ділянок припадала на нижню течію річки Молочної. Військам Південного фронту під командуванням генерал-лейтенанта Ф.І. Толбухіна було доручено прорвати оборону противника саме на цьому відрізку.

23 жовтня Мелітополь був звільнений спільними силами 51-ої і 28-ої дивізій армії. Одночасно війська, що наступають північніше міста, також прорвали оборону і перерізали залізничну лінію Запоріжжя–Мелітополь. Війська били противника південніше Мелітополя, і вже до 5 листопада вийшли до гирла р. Дніпро і захопили плацдарм на південному березі Сиваша. Під час проведення Мелітопольської операції наші війська втратили понад 42 тисячі осіб. За звільнення міста було отримано 87 відзнак Героя Радянського союзу, більше було лише в битві за Сталінград (100 відзнак).

Визволення рідного міста велике свято для багатьох поколінь мелітопольців. До свята також долучилась молодь Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, серед яких і студенти 12 АІ групи під керівництвом куратора доц. Паніної В.В.