Плагіат є серйозним порушенням академічних норм та правил поведінки як студентів, так і науковців. Сьогодні потрібно визнати, що плагіат є формою аутсорсингу, тому протиставити йому треба традиції та норми академічної культури, що засновані на позиціюванні практик авторського брендингу, творчої агрегації контенту, цінності власної позиції, думки, ідеї, стилю. Але разом з цим треба розуміти, що плагіат – це дуже швидка дорога з одностороннім рухом до власних цілей та наукових досягнень. Тобто попереду, ті, хто мав досвід такого роду практик, тому тільки вертикальна інтеграція та продукування потужних моральних і ціннісних практик є запорукою успіху в цьому процесі.
В цілому студенти та викладачі вишів вважають, що достатньою мірою володіють інформацією, що таке плагіат. Усього лише 3% студентів констатують, що не знають, що таке плагіат, переважна більшість (93%) студентів зізнаються в тому, що вони знайомі з тим, що вважається плагіатом. Але ситуація докорінно змінюється щодо практик та визначення плагіату на конкретних прикладах. Переважна більшість студентів (більше ніж 90%) використовує ті чи інші форми плагіату при написанні робіт. Тому важливим завданням кожного науково-педагогічного працівника є проведення бесід зі студентами та роз’яснення того, які види плагіату мають місце і які способи його уникнення
В рамках роботи наукового гуртка «Удосконалення засобів механізації технологічних процесів на тваринницьких фермах», його керівник ст. викл. Дереза С.В. на плановому засіданні 11 листопада 2019 р. детально зупинився на видах плагіату, зокрема:
- перефразування частин тексту інших авторів зі зміною порядку слів або наслідування структури їхньої аргументації без посилання на джерело;
- оприлюднення твору, написаного третьою особою на замовлення студента чи викладача;
- списування письмових робіт інших студентів;
- фальсифікація (вигадування тих чи інших, наприклад, статистичних показників з подальшим вказуванням їх у якості власної роботи);
- реплікація (це процес копіювання даних з одного джерела на багато інших і навпаки, тобто своєрідне «тиражування» інформації без дозволу автора);
- републікація (повторне або багаторазове обнародування в іншому джерелі чужої інформації за справжнім підписом автора й посиланням на джерело);
- компіляція (укладання з кількох чужих матеріалів свого та редагування без дозволу – смислова, стилістична, граматична правка й скорочення чужого матеріалу).
На засіданні було дано практичні рекомендації учасникам гуртка щодо підготовки доповідей на студентську наукову конференцію та написання наукових публікацій за результатами власних досліджень з дотриманням норм академічної доброчесності.
