Захист та відновлення екосистем суші

6

Підтримка наземних екосистем через освіту

ТДАТУ у 2024 році став активним учасником та організатором заходів, спрямованих на сприяння збереженню та сталому використанню земель, включаючи ліси та дикі угіддя:

1. Важливим внеском у експертний моніторинг та адвокацію збереження земель є надана у медіа-просторі експертна оцінка зав. кафедри геоекології та землеустрою ТДАТУ Максима Ганчука. Науковець надав роз’яснення широкому колу зацікавлених осіб щодо руйнівного впливу окупаційної діяльності, зокрема неправильної розчистки річки Малий Утлюк, полив земельних угідь артезіанською водою) на екосистеми та родючі ґрунти Мелітопольщини, що спричиняє загрозу опустелювання;

2. Позитивний вплив на пряме нарощування кадрового потенціалу для відновлення екосистем здійснює активність викладачки кафедри геоекології та землеустрою Поліна Телюк, яка взяла участь у міжнародному проєкті у партнерстві з Королівським сільськогосподарським університетом з підготовки експертів із оцінки стану ґрунтів і відновлення територій, які постраждали від бойових дій;

3. Участь викладачів кафедри рослинництва та садівництва та здобувачів у Міжнародній конференції «Органічні зернові та олійні культури: виробництво, переробка та експорт» є свіченням поширення знань про органічні технології та стале сільське господарство як альтернативу інтенсивному землекористуванню;

4. Організація зустрічі з Державною екологічною інспекцією Південного округу з викладачами та студентами активізувала практики використання веб-ресурсу «ЕкоЗагроза» та долучення громадських інспекторів з метою підвищення обізнаності молоді та сприяння громадському моніторингу стану навколишнього середовища;

5. Участь викладачки кафедри геоекології та землеустрою Ельнари Аюбової у з’їзді Українського товариства охорони птахів — організації, що займається захистом дикої фауни та збереженням екосистем;

6. Участь здобувачів спеціальності «Геодезія та землеустрій» у панельній дискусії щодо аналізу розвитку ринку сільськогосподарських земель та орендних відносин з моменту відкриття ринку землі (за сприяння Фахового діалогу із земельних питань при АПД) сприяє сталому та обґрунтованому використанню земельних ресурсів.

ТДАТУ має багаторічний досвід підготовки фахівців через впровадження освітніх програм «Екологія» бакалаврського рівня та магістерського, у тому числі до переліку освітніх компонентів включені наступні дисципліни пов’язані з вивченням, дослідженням, охороною, збереженням та відтворенням дикої флори та фауни: «Біогеографія», «Заповідна справа», «Проведення популяційних та біоценотичних досліджень», «Лісівництво та лісові ландшафти», «Екологія біоценозів», «Правове забезпечення, кадастр та моніторинг ПЗФ» тощо. Освітня програма першого (бакалаврського) рівня вищої освіти формує в здобувачів здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі.

Програма містить додаткові результати навчання, запропоновані ЗВО: розуміти особливості та закономірності функціонування популяцій, їх роль у формуванні та збереженні біорізноманіття, інтегрувати методи популяційного аналізу для проведення моніторингових досліджень в системі ПЗФ та забезпечення раціонального природокористування; вміти застосовувати на практиці підходи до оцінки еколого-економічних збитків та шкоди, спричиненої довкіллю воєнними діями; здійснювати моніторинг та прогнозування подальших змін в порушених екосистемах; пропонувати адаптивні заходи для стабілізації стану та відновлення порушених територій. Магістерська освітня програма містить додатковий результат навчання, запропонований ЗВО: уміти здійснювати науково-дослідну та інноваційну діяльність у межах територій, об’єктів та установ природно-заповідного фонду, що дозволяє здобувачам реалізувати на практиці здобуті навички щодо збереження екосистем.

ТДАТУ – єдиний агротехнологічний університет Запорізької області, має багаторічний досвід впровадження освітніх програм рівня бакалаврату та магістратури зі спеціальностей «Геодезія та землеустрій», «Агрономія», «Садівництво та виноградарство». Освітні програми «Агрономія» та «Садівництво та виноградарство» спрямовані на поглиблену підготовку здобувачів вищої освіти у сфері сучасних наукових підходах до технологічних процесів виробництва сільськогосподарських культур з використанням елементів ресурсозбереження, органічного землеробства та екологічної безпеки. Освітня програма «Геодезія та землеустрій» сфокусована на підготовці фахівців, спроможних приймати обґрунтовані рішення щодо охорони, моніторингу та відновлення земельних ресурсів.

Університет реалізує освітню роботу в напрямку забезпечення відповідності принципам і цілям сталого розвитку шляхом підготовки фахівців, які володіють знаннями, навичками та цінностями, необхідними для сприяння сталому розвитку територією через освітньо-професійні програми «Туризм» спеціальності «Туризм і рекреація» першого освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» та другого освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр». Через викладання фахових освітніх компонентів «Рекреалогія та рекреаційні комплекси світу», «Туризмологія». Університетом забезпечується виховання екологічної свідомості та управління природними ресурсами. У формі семінарських та практичні занять визначають вплив туризму на навколишнє середовище та опрацьовують заходи задля його мінімізації та захисту природних екосистем. Значимість культурної відповідальності та збереження спадщини розкривається в освітніх компонентах «Історичне краєзнавство», «Сільський зелений туризм», зокрема акцентується увага на вагомості збереження культурної спадщини, етичних аспектів взаємодії з місцевими громадами, важливості поваги до місцевих традицій, мови та способу життя при розробці туристичних продуктів. Соціальна відповідальність та етика в туризмі розкривається в освітніх компонентах «Саморозвиток та саморегулювання особистості»,  «Соціальна психологія та конфліктологія», «Innovations in socio-economic development».

Економічна стійкість і управління сталими підприємствами висвітлюється в освітніх компонентах «Економіка туристичної фірми», «Стратегії сталого розвитку», тематика яких відповідає принципам економічної стійкості в туризмі.

Освітні компоненти «Інформаційні системи і технології в туристичній діяльності», «Економіка і організація інноваційної діяльності», «Діджиталізація в бізнесі»  висвітлюють інноваційні технології та цифрові рішення для сталого туризму. Тематика курсів присвячена інноваційним підходам до розробки турпродуктів, що відповідають принципам сталого розвитку. Питання маркетингу та просування сталого туризму, маркетингові стратегії з просування екологічних та культурних цінностей у туризмі розкриваються в освітніх компонентах «Туроперейтинг», «Маркетинг послуг», «Створення туристичного продукту». За допомогою практичної підготовки при розробці здобувачами турпродуктів і послуг, підвищується обізнаність про сталий туризм серед споживачів. Задля підготовки фахівців в галузі туризму університет залучає місцеві громади і публічно-приватне партнерство. Поєднання ефективної співпраці освіти з бізнесом, урядовими організаціями та місцевими громадами для спільного розвитку сталого туризму є основним фокусом освітньо-професійної програми “Туризм”. Практична підготовка при впровадженні стратегії сталого розвитку в туризмі є одним із пріоритетів ВНЗ, що дозволяють ЗВО отримати навички реалізації принципів сталого розвитку в реальних умовах.

Реалізація політики, що забезпечує використання учасниками освітнього процесу продовольства, джерелом якого є екологічно відповідальне землеробство

Діяльність університету свідчить про реалізацію політики, що забезпечує використання учасниками освітнього процесу продовольства, джерелом якого є екологічно відповідальне землеробство через низку активностей. Демонстрація політики через діяльність у 2024 році відбувається через інтеграцію сталої аграрної освіти та просвітницьку діяльність.

Політика інтегроманого ланцюга постачання включає внутрішнє екологічне виробництво (компостування) та зовнішню орієнтацію на еконфренді постачальників. В університеті діє програма з переробки харчових відходів шляхом їх компостування. Отриманий компост використовують для удобрення рослин в університетських теплицях та дослідницьких ділянках, що забезпечує використання власних екологічно стійких ресурсів для вирощування продукції. Також університет укладає угоди про співпрацю з агропідприємствами, орієнтованими на екофрендлі технології, що підтверджує, що в освітньому процесі та закупівлях перевага надається стійким практикам. Реалізована низка заходів у 2024 році:

1. Університет активно пропагує та поширює інформацію про філософію органічного виробництва. Науковці ТДАТУ є активними учасниками конференцій з органічних зернових та олійних культур, сприяючи поширенню знань про екологічно чисті методи серед аграрної спільноти, що опосередковано впливає на закупівельну політику. Освітні програми «Агрономія» та «Садівництво та виноградарство» спрямовані на поглиблену підготовку фахівців у сфері сучасних наукових підходів до технологічних процесів виробництва сільськогосподарських культур з використанням елементів ресурсозбереження, органічного землеробства та екологічної безпеки. Це є основою для використання стійкого продовольства, вирощеного випускниками;

2. У рамках проєкту «Агрокебети» відбулася серія відкритих зустрічей, де обговорювались аграрна політика ЄС та Європейська зелена угода (Green Deal) для забезпечення впровадження європейських екологічних стандартів у практику аграріїв, які є партнерами університету;

3. Проведення тренінгу «Садівництво на смак» для школярів з числа внутрішньо переміщених осіб сприяє популяризації регіональний кейсів сталого садівництва серед молоді та громади;

4. Програма підвищення кваліфікації «NoveFood-2024», яка була ініційована ТДАТУ та організована спільно із 5 закладами вищої освіти, присвячена інноваційним технологіям харчової промисловості. Окремі теми програми демонструють наукову та освітню підтримку принципів екологічно стійкого землеробства та харчування, що прямо підтверджують екологічно стійке використання:

  • «Інноваційні технології виробництва функціональних продуктів з використанням альтернативного молока рослинного походження» (проф. Баль-Прилипко Л.В., доц. Толок Г.А. (НУБіП)). Рослинне молоко, виготовлено на основі злаків, горіхів, вимагає менших земельних та водних ресурсів, ніж традиційне тваринництво, що є ключовим принципом сталого використання земель та ресурсів;
  • «Перспективи використання рослинних волокон в харчовій промисловості» (доц. Рацук М.Є. (ХНТУ). Використання рослинних волокон підтримує концепцію «нуль відходів» і збільшує цінність сільськогосподарської сировини, сприяючи більш стійкому ланцюгу постачання;
  • «Чипси з рослинної сировини: інноваційні рішення» (проф. Дударєв І.М. (ЛНТУ)). Розробка продуктів із рослинної сировини, що підтримує стійке землекористування та біоекономіку;
  • «Технології дієтичних добавок із нетрадиційної рослинної сировини» (проф. Євлаш В.В. (ДБТУ)) Використання нетрадиційної рослинної сировини, зокрема дикоросів, сприяє розширенню біорізноманіття сільськогосподарських культур;
  • «Насіння нішевих олійних культур — перспективна сировина» (доц. Сова Н.А. (ДДАЕУ)) Нішеві культури є критично важливими для сталого сівозміни та збереження здоров’я ґрунтів.

5. Окремі семінари програми підвищення кваліфікації «TechnoMay-2024», яка була ініційована ТДАТУ та організована з закладами вищої освіти-партнерами, демонструють наукову підтримку та освіту в галузі екологічно стійкого землеробства та ресурсоощадних технологій, що є необхідною передумовою для виробництва екологічно стійкого продовольства. Зокрема доводять наукову та навчальну спрямованість університету на екологічно стійкі методи виробництва продовольства проведені семінари на теми, що прямо підтримують екологічно стійке землеробство:

  • «Перспективи використання Wide Span Gantry Tractor в Controlled Traffic Farming (CTF)» (проф. Кувачов В.П. (ТДАТУ)). Контрольоване прохідне землеробство – це екологічно стійка практика, спрямована на зменшення ущільнення ґрунту, що є ключовим для збереження його здоров’я та біорізноманіття;
  • «Smart-технології машиновикористання при комбайновому збиранні збіжжя» (проф. Роговський І.Л. (НУБіП)). Впровадження Smart-технологій оптимізує використання ресурсів (паливо, час, мінімізація втрат), що робить процес збирання більш ресурсоощадним та стійким до навколишнього середовища;
  • «Агродрони: пілотування та обробка моніторингової інформації» (проф. Роговський І.Л. (НУБіП)). Використання агродронів підтримує точне землеробство, яке є основою сталого землекористування, оскільки дозволяє мінімізувати використання добрив та пестицидів. Затребуваність семінару серед учасників програми є доказом сприяння університетом сталому землекористуванню (точне землеробство) для зовнішньої аудиторії через професійне навчання).

6. Університет є ініціатором створення та забезпечення функціонування Центру природного землеробства “Таврія Органік”, забезпечує прозорість у походженні продуктів та залучає студентів до вирощування в університетських теплицях, садах та полях екологічно чистої продукції.

Участь викладачів у програмі TechnoMay-2024 є прямим доказом того, що ТДАТУ інтегрує наукові знання про ресурсоощадні інженерні технології та екологічно стійке землеробство (CTF) в навчальні програми, а ссвітня діяльність університету — спрямована на підготовку фахівців, які здатні забезпечувати виробництво продовольства, джерелом якого є стійке землеробство.

Діяльність ТДАТУ спрямована на підтримку та розширення біорізноманіття екосистем, особливо тих, що перебувають під загрозою, через наукову, громадську та освітню діяльність. Наукові дослідження ТДАТУ у даній сфері здійснюються за програмою 0121U110190 «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття північно-західного Приазов’я», яка передбачає вивчення, моніторинг та визначення динаміки чисельності видового біорізноманіття, зокрема на науково-дослідних ділянках університету.

Науковці ТДАТУ забезпечують наукову підтримка та моніторинг об’єктів природно-заповідного фонду, мають багаторічний досвід співпраці та проведення спільних наукових досліджень з установами природно-заповідного фонду та іншими організаціями, що здійснюють діяльність у цій сфері, а саме:

– Приазовським національним природним парком;
– Азово-Сиваським національним природним парком;
– Біосферним заповіником “Асканія-Нова” імені Ф.Е.Фальц-Фейна НААН України;
– Національним природним парком “Великий Луг”  (у 2024 році здійснено консультування щодо проблематики поточного стану екосистем парку та розробки плану потенційних заходів по стабілізації екологічного стану після деокупації);
– Тячівське міжрайонне управління водного господарства;
– Комунальне підприємство «Мелітопольський асфальтобетонний завод» Мелітопольської міської ради Запорізької області
– Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов’я (БУВР річок Приазов’я);
– Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Запоріжгідропроект».;
– НВЦ “Запоріжгідропроект”;
– Запорізькою регіональною філією Державне Підприємство “Центр Державного земельного кадастру”;
– ТОВ “Геоінформаційна компанія “Кадастр”” та іншими

Університет безпосередньо працює над вирішенням екологічних проблем, спричинених військовими діями, та сприяє відновленню біорізноманіття, яке перебуває під загрозою, є активним учасником та організатором заходів щодо збереження та відтворення екосистем. Зокрема, викладачка кафедри ГЕЗ взяла участь у міжнародному проєкті з підготовки експертів із оцінки стану ґрунтів і відновлення територій, які постраждали від бойових дій, що є прямим нарощуванням кадрового потенціалу для відновлення пошкоджених екосистем. Експерти кафедри геоекології та землеустрою (проф. Волох А.М., доц. Аюбова Е.М., доц. Ганчук М.М.) долучені до спільних наукових досліджень щодо моніторингу та збереження біорізноманіття. Співробітник кафедри геоекології і землеустрою Антоновський О.Г. є заступником начальника науково-дослідного відділу Приазовського національного природного парку та ініціатором клопотання щодо розширення меж даного природоохоронного об’єкта.

ТДАТУ впроваджує заходи щодо збереження місцевого біорізноманіття в рамках плану сталого управління кампусами, включаючи:

  • використання аборигенних видів для озеленення та ландшафтного дизайну;
  • використання компосту (отриманого від переробки харчових відходів) для удобрення рослин на дослідницьких ділянках;
  • проведення всіх видів догляду за деревами та живоплотами поза сезоном гніздування, щоб мінімізувати порушення місцевої дикої природи.

Студенти ТДАТУ проявляють громадську активність шляхом підтримки живих організмів, що постраждали від збройної агресії. Молодь є активістами благодійної акції до Міжнародного дня безпритульних тварин, систематично відвідують притулок «Дай лапу, друже» для допомоги тваринам, евакуйованим із прифронтових територій. Представниця кафедри геоекології та землеустрою Ельнара Аюбова взяла участь у з’їзді Українського товариства охорони птахів, що є свіченням залученості науковців до діяльності, спрямованої на захист дикої фауни.

Освітні програми університету безпосередньо спрямовані на підготовку фахівців, здатних вирішувати проблеми збереження біорізноманіття:

  • освітня програма «Екологія» (бакалаврський рівень) формує у здобувачів освіти здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі, вміння застосовувати підходи до оцінки еколого-економічних збитків та шкоди, спричиненої довкіллю воєнними діями;
  • студентські наукові гуртки «Біорізноманіття світу», «ЕкоМоДис» та «Екослід» на кафедрі геоекології та землеустрою активно функціонують з метою поглибленого вивчення біорізноманіття біосистем, сприяння охороні та збереженню біологічних ресурсів. Студенти-учасники гуртків напрацьовують навички використання ГІС-технологій для аналізу екосистем та здійснюють власні наукові дослідження$
  • програма навчальної практики здобувачів спеціальності «Екологія» на другому курсі передбачає вивчення місцевого біорізноманіття, здійснення аналізу можливостей його збереження.

Пряма робота з підтримки та розширення біорізноманіття існуючих екосистем, особливо тих, що перебувають під загрозою внаслідок військової агресії, у ТДАТУ здійснюється через наукову експертизу, освітній потенціал та співпрацю з природно-заповідним фондом (ПЗФ). Університет продовжує надавати експертну підтримку заповідним територіям, що знаходяться під загрозою через окупацією або є постраждалою від бойових дій. Науковці ТДАТУ підтримують багаторічну співпрацю з ключовими установами ПЗФ: Приазовським НПП, Азово-Сиваським НПП, біосферним заповідником «Асканія-Нова» та НПП «Великий луг». Експерти кафедри геоекології та землецстрою (зокрема проф. Волох А.М.) долучені до спільних наукових досліджень щодо моніторингу та збереження біорізноманіття цих унікальних, часто загрозливих, степових та водно-болотних екосистем. Науковці кафедри геоекології (зокрема Максим Ганчук) у 2024 році публічно надали експертні оцінки щодо руйнівного впливу окупаційної діяльності (загроза опустелювання, екоцид) на ґрунти та біорізноманіття Мелітопольщини, виконуючи функцію громадського моніторингу та захисту загрозливих екосистем на тимчасово окупованих територіях. Викладачка кафедри геоекології Ельнара Аюбова у 2024 році взяла участь у позачерговому з’їзді Українського товариства охорони птахів, що є прямою участю в громадській діяльності, спрямованій на захист дикої фауни та збереження її оселищ. Університет реалізує програму 0121U110190 «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття північно-західного Приазов’я», яка включає моніторинг та визначення динаміки чисельності видового біорізноманіття, що є основою для науково-обґрунтованого збереження екосистем.

Діяльність університету спрямована на відновлення та підтримку біорізноманіття шляхом нарощування практичного потенціалу для відновлення пошкоджених територій та надання прямої допомоги живим організмам в кампусі та у громадах через реалізацію низки заходів, а саме: викладачі кафедри ГЕЗ взяли участь у міжнародному проєкті з підготовки експертів із оцінки стану ґрунтів і відновлення територій, які постраждали від бойових дій, що є прямим інструментом відновлення пошкоджених екосистем та їхнього біорізноманіття, а студентська молодь ТДАТУ долучилась до благодійної акції, відвідавши притулок «Дай лапу, друже» для допомоги тваринам із прифронтових територій, що є прямою соціальною підтримкою біорізноманіття тваринного світу, яке постраждало від військових дій.

У межах плану сталого управління кампусами, університет застосовує екофрендлі практики, зокрема використання аборигенних видів для озеленення, проведення усіх робіт із догляду за деревами та живоплотами поза сезоном гніздування, щоб мінімізувати порушення місцевої дикої природи. Університет керується Політикою щодо зменшення впливу чужорідних видів та здійснює моніторинг території кампусу для їхнього виявлення та очищення від інвазійних рослин (особливо у весняно-літній період), що є критично важливим для збереження місцевого біорізноманіття.

ТДАТУ пропонує освітні програми та заходи екосистемах для місцевих та національних громад на місцевому та національному рівнях, спрямовані на вивчення дикої флори, дикої фауни та екосистем, для громад, для тих, хто не є здобувачами університету. Тим самим університет поширює знання про екосистеми, сільське господарство та біологічне різноманіття через відкриті заходи:

Діяльність ТДАТУ у 2024 році демонструє цілеспрямовану навчально-просвітницьку роботу, спрямовану на місцеві та регіональні громади щодо сталого управління земельними ресурсами та використання природного потенціалу для розвитку туризму. Було проведено відкриті освітні заходи та надано консультації, які пропагують екологічну відповідальність та сталість у туристичній діяльності. З метою поширення сталих практик науковці ТДАТУ взяли участь у низці заходів:

Університет зосереджується на створенні безбар’єрного простору та культурної відповідальності в туризмі, що є ключовим елементом сталого управління. З метою навчання безбар’єрному туризму було проведено ознайомчий семінар щодо Методичних рекомендацій Державного агентства розвитку туризму для фахівців туристичного супроводу стосовно надання інформації в доступних для осіб з інвалідністю форматах. Семінар був відкритий для гарантів ОП, членів проєктних груп та здобувачів спеціальності «Туризм і рекреація», які поширюють ці знання у регіональні туристичні фірми та громади. Освітні компоненти ОПП «Туризм» (наприклад, «Сільський зелений туризм», «Історичне краєзнавство») акцентують увагу на вагомості збереження культурної спадщини, етичних аспектах взаємодії з місцевими громадами та управлінні природними ресурсами, що закладає основи для екологічно стійкого управління земельними ресурсами в туризмі серед студентів, які працюватимуть у регіоні.

Підтримка наземних екосистем через діяльність університетського комплексу

ТДАТУ підтримує наземні екосистеми, за які він несе відповідальність (кампус, науково-дослідні ділянки), відповідно до принципів сталого розвитку та збереження біорізноманіття. Університет має затверджену Стратегію розвитку на 2023-2030 роки та реалізує політику щодо сталого використання агроресурсів та відновлення земель через науково-дослідну діяльність. Чинна Стратегія розвитку містить прямі положення, що забезпечують стале управління землями університету: «розробка альтернативних технологій стабілізації та продуктивного використання порушених агробіоценозів регіону» (п.9.2.2), «участь у розробленні програм зі збереження та відтворення екосистеми регіону» (п.9.7.).

Політика реалізується через науково-дослідні програми (НДР), спрямовані на стале використання та відновлення ґрунтів: НДР «Обгрунтування антистресових прийомів у ресурсозберігаючих технологіях вирощування зернових, зернобобових і олійних культур у степовій зоні України» (ресурсозбереження); НДР «Розробка інтенсивних технологій виробництва екологічно безпечної плодоовочевої продукції у відкритому та закритому ґрунті Південного Степу України» (екологічна безпека). Науковці активно працюють над розробкою плану заходів відновлення лісонасаджень та лісозахисних смуг задля потенційного відновлення та сталого землекористування в межах науково-дослідних ділянок університету. Зокрема, представники ТДАТУ А.І. Панченко та Ю.О. Прус взяли участь у засіданні запорізьких аграріїв спільно із Комітетом підприємців АПК Торгово-промислової палати України. Для представниками запорізьких агрокомпаній, фермерами, керівниками профільних відомств, асоціацій та організацій на заході було представлено проєкт Стратегії розвиткусільського господарства та сільських територій, документу, який є важливим інструментом наближення аграрних політик України і ЄС.

Через освітню та наукову діяльність ТДАТУ реалізує політику щодо виявлення, моніторингу та захисту охоронюваних видів, чиє середовище існування може бути пов’язане з діяльністю університету (особливо на партнерських ділянках ПЗФ. Політика діяльності визначається програмою 0121U110190 «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття північно-західного Приазов’я (проміжний)», яка включає моніторинг, визначення динаміки чисельності видового біорізноманіття та оцифрування підходів щодо моніторингу. Професор А.Волох є екстраординарним членом німецького товариства дослідників диких тварин та мисливства, чиї наукові доробки стали підґрунтям для внесення видів до Червоної книги України. Науковці ТДАТУ також долучені до спільних наукових досліджень з представниками установ ПЗФ щодо моніторингу та збереження біорізноманіття, включаючи моніторинг стану популяцій рідкісних видів рослин на дослідних ділянках університету.

Університет включає питання місцевого біорізноманіття у свої плани управління кампусом. Для озеленення приміщень у ТДАТУ використовуються лише аборигенні види, що є принциповим кроком для підтримки місцевого біоценозу. Усі види догляду за деревами та живоплотами в умовах проведення змішаного навчання проводяться поза сезоном гніздування, щоб мінімізувати порушення місцевої дикої фауни. Заходи щодо збереження місцевого біорізноманіття входять до плану сталого управління кампусами університету: використання місцевого компосту без торфу до створення мікросередовища за допомогою диференційованого скошування, створення дощових садків та будиночків для комах. Науковці ТДАТУ підтримують сталість біоценозів на території кампусу, тому використовують тільки аборигенні види для озеленення та створення ландшафтного дизайну. Під час практики на другому курсі здобувачі-екологи вивчення місцеве біорізноманіття та аналізують можливості його збереження. Науковці ТДАТУ активно працюють над розробкою плану заходів відновлення лісонасаджень та лісозахисних смуг задля потенційного відновлення та сталого землекористування в межах наших науково-дослідних ділянок (п.9.2.2. Стратегії розвитку ТДАТУ на 2023-2030 роки).

Університет дотримується принципів Політики, спрямовану на зниження впливу чужорідних видів у кампусі, що відповідає європейським та національним стратегіям. Політика враховує положення Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Указу Президента України № 668 від 17 грудня 2021 року, що затверджує рішення Ради національної безпеки і оборони «Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту», а також Плану заходів з реалізації цієї стратегії на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 573 від 7 липня 2022 року, і Конвенції про охорону біологічного різноманіття, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1143/2014 про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів.  Залучаються також рекомендації ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України», Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та результати роботи Міжвідомчої робочої групи, створеної Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до наказу від 5 липня 2023 року № 466.

Реалізація Політики включає здійснення низки заходів: щомісячний моніторинг території кампусу для виявлення чужорідних видів, організацію інформаційних сесій для здобувачів про шкідливі наслідки чужорідних видів і методи їх запобігання, розробку положення, що забороняє ввезення на територію кампусу рослин або тварин, які можуть бути чужорідними.  Здобувачі вищої освіти проживають у гуртожитку № 6 Запорізького національного університету через релокацію університету до м.Запоріжжя, заходи проводяться в його приміщенні та на прилеглій території. Оскільки чужорідні види можуть викликати екологічні, економічні та соціальні проблеми, завдаючи шкоди природним видам і руйнуючи екосистеми, ТДАТУ реалізовано конкретний план дій, який включає такі заходи:

  • щомісячний моніторинг території кампусу для виявлення чужорідних видів, з акцентом на звернення здобувачів вищої освіти щодо інвазійних представників флори та фауни (таргани, комахи, пацюки, амброзія тощо);
  • організацію інформаційних сесій для здобувачів вищої освіти про шкідливі наслідки чужорідних видів і методи їх запобігання, що проводяться на зібраннях та відеоконференціях (двічі на семестр);
  • очищення території від інвазійних рослин, особливо в весняно-літньо-осінній період, із застосуванням механічних та екологічно безпечних методів (обробка ґрунту, вирубування);
  • використання хімічних засобів для знищення певних інвазійних представників фауни (наприклад, таргани), за умови, що це не зашкодить навколишньому середовищу та здобувачам. Цей захід реалізовувався влітку 2024 року працівниками Запорізької міської санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України;
  • налагодження співпраці з місцевими екологічними організаціями та державними установами для отримання консультацій і підтримки в реалізації політики (Запорізька МСЕС, ГО «Екосенс», ГО «Дзиґа»);
  • створення списку потенційно небезпечних чужорідних видів, які можуть з’явитися на території камбузу;
  • розробка положення, що забороняє ввезення на територію кампусу рослин або тварин, які можуть бути чужорідними.

Діяльність ТДАТУ демонструє суворо контрольовану та відповідальну практику щодо поводження з відходами та стоками, спрямовану на запобігання шкоди довкіллю (ґрунтам та водам) відповідно до національних та міжнародних стандартів. Університет керується політикою сталого водоспоживання та контролю якості стоків для захисту екосистем, дотримується затверджених державних Стандартів щодо сталого водоспоживання та має розроблені рекомендації, імплементовані в освітній процес, що мінімізує обсяг стоків. Науковці ТДАТУ з власної ініціативи здійснюють моніторинг якості води, що використовується в лабораторіях та скидається в каналізацію. Вони співпрацюють з фахівцями комунальних установ щодо впливу комунальних стоків на гідроекосистему. Зокрема, доцент Вікторія Скиба є членом ГО «Екорух» та входить до складу громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України, а науковці підтримують співпрацю з World Water Quality Alliance (WWQA), що забезпечує регулювання політик та обмін міжнародним досвідом щодо якості води.

Університет має політику, спрямовану на попередження утворення пластикових відходів та їх зменшення на території кампусу, відповідно до принципів циркулярної економіки. Основна парадигма університету спрямована на попередження утворення пластикових та інших видів відходів. У навчально-наукових лабораторіях впроваджена практика належного поводження, де пластикові відходи відокремлюються для подальшої переробки або утилізації. Лабораторії заохочують використання багаторазових матеріалів та зниження споживання одноразового пластику. В університеті діє програма з переробки харчових відходів на компост, що використовується для удобрення рослин в університетських теплицях та дослідницьких ділянках. Це знижує обсяг органічних відходів, що потрапляють на полігони. ТДАТУ є членом міжнародної некомерційної мережі Global Waste Cleaning Network (GWCN), що підтверджує прагнення до просування належної практики управління відходами на міжнародному рівні. Регулярно проводяться навчальні заходи та освітні кампанії для персоналу та студентів щодо належного поводження з відходами та їх сортування.

Політика управління небезпечними відходами відповідає національним вимогам та міжнародним стандартам для запобігання шкоди навколишньому середовищу. Університет дотримується вимог національного законодавства (ДСТУ 2195-99, ДСТУ 4462.3.01:2006), здійснює ідентифікацію небезпечних матеріалів (хімічні речовини, батареї, лабораторні відходи, електроніка), застосовує суворі процедури безпечного зберігання (спеціальні контейнери) та утилізації (договори з ліцензованими компаніями). Забезпечується навчання персоналу та студентів щодо безпечного сортування та утилізації. Ведеться звітування та моніторинг обсягів небезпечних відходів для контролю відповідності екологічним стандартам. Університет є підписантом Меморандуму про співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища Азовського регіону, де серед напрямків співпраці є розробка субрегіональної політики щодо поводження з небезпечними відходами. ТДАТУ демонструє наявність комплексної системи контролю за всіма типами відходів (стоки, пластик, небезпечні матеріали), забезпечуючи виконання вимог ЦСР 15.4 через інтеграцію внутрішніх політик, науковий моніторинг та співпрацю з регулюючими та міжнародними екологічними організаціями.