Дмитро Моторний – випускник Мелітопольського інституту механізації сільського господарства (тепер ТДАТУ) 1959 року.

Для університету Дмитро Костянтинович був не пересічною людиною. Найзнаменитіший випускник нашого навчального закладу, постійний член Наглядової ради університету, Почесний професор ТДАТУ, друг, порадник, безмежно щира, добра і проста людина.

Протягом всього життя Д.К. Моторний підтримував тісні зв’язки з Таврійським державним агротехнологічним університетом, де він завжди був бажаний і шановний гість. Йому завжди було про що розповісти викладачам і студентам університету, які, затамувавши подих, слухали доповіді та спогади легенди музейних стендів ТДАТУ, кращого серед кращих випускників ТДАТУ, фахівця найвищого класу і Керівника з великої літери, тому що жив і працював Д.К. Моторний для людей.

Дмитро Костянтинович був постійним активним учасником найбільш знакових університетських заходів: ювілеї ТДАТУ; заходи до «Дня університету ТДАТУ»; щорічні святкові «Посвяти у студенти ТДАТУ»; щорічні звітні конференції трудового колективу ТДАТУ; щорічно професійні свята до Дня працівника сільського господарства та до Дня працівника освіти та багато інших.

Останній візит його припав на вересень 2017 року – 85- річчя ТДАТУ, де Дмитро Костянтинович був почесним гостем.

Книга Д.К. Моторного «Земля і люди» – настільна книга студентства ТДАТУ, а слова пісні «Покохайте поле», автором якої є Д.К. Моторний – другий гімн ТДАТУ:

Дід і прадід виростали в полі,
Батько поле потом поливав.
Я на ньому – світла моя доле,
Борозну піввіку прокладав!
Приспів:
Для людини – хліб святиня вічна!
Справді, хліб усьому голова!
Покохайте поле, люди добрі,
Бо без поля хліба не бува.

Перемрію з полем до схід сонця,
Розповість воно мені про все,
А тоді сторицею віддячить – 
Хліб і радість людям принесе!
Приспів
Назавжди я закохався в поле,
Добрий слід залишу на землі,
І спасибі скажуть вірні друзі,
Діти і онученки мої!
Приспів
Все своє життя прожив не марно –
Щоб буяли ниви як моря!
А було і ясно, було й хмарно,
Та щаслива доленька моя!
Приспів
Поле мене прийме до покою –
Все життя з ним в злагоді прожив!
І пригорне як свою дитину –
Я на це у поля заслужив!

Дмитро́ Костянтинович Моторний (2 листопада 1927, Розянчина (Родзянкіне), тепер село Трудолюбівка – 31 липня 2018 село Чорнобаївка, Херсонська область) – український аграрій і політик, двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України.

Моторний Д.К. був депутатом Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань, почесним членом Української академії аграрних наук; головою ради приватно-орендного кооперативу «Зоря».

Народився 2 листопада 1927 (с. Розянчина (Родзянкіне), тепер село Трудолюбівка Бобринецького району Кіровоградської області); українець; батько Костянтин Радіонович (1903-1951); мати Євдокія Григорівна (19081970); дружина Ганна Іванівна (1937-1995); дочка Тамара (1956) – лікар, м. Дніпропетровськ; дочка Ольга (1965) – лікар, с. Чорнобаївка.

Освіта: 1957-1959 – Мелітопольський інститут механізації і електрифікації сільського господарства (зараз ТДАТУ), інженер-механік.

Життєпис:

• 1944-1948 – тракторист, шофер радгоспу імені Карла Маркса, с. Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області.
• 1948-1952 – учень, Херсонський суднобудівний технікум.
• 1951 – член ВКП(б).
• 1952-1953 – помічник майстра, майстер, старший майстер Херсонського суднобудівного заводу.
• 1953-1957 – завідувач майстернею Ушкальської МТС Херсонської області.
• 1957-1959 – студент спеціального факультету, Мелітопольський інститут механізації і електрифікації сільського господарства (зараз ТДАТУ).
• 1959-1963 – головний інженер, секретар партійного комітету, а з лютого 1963 – голова колгоспу імені Кірова (з 1997 – приватно-орендний кооператив «Зоря»), с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області.
• березень 1989-1991 – народний депутат СРСР від Союзної ради колгоспів, Голова ради колгоспів України (червень 1987 – жовтень 1992).
• 1999 – довірена особа кандидата у Президенти України Л. Кучми у загальнодержавному виборчому окрузі. • Автор книги «Земля і люди» (1980).

Приватно-орендний кооператив «Зоря»:

У 1963 році Д.К. Моторний очолив колгосп ім. С. М. Кірова с. Чорнобаївки Білозерського району. Нині колишній колгосп, пройшовши стадію реформування на нових, приватних засадах, став приватно-орендним кооперативом «Зоря». Це господарство зараз – одне із флагманів аграрної Херсонщини.

Шлях ПОК «Зоря» – підвищення плодючості ґрунтів, впровадження індустріальних технологій, раціональне використання мінеральних та органічних добрив, меліорації земель, впровадження у виробництво найбільш врожайних сортів і гібридів, здійснення системи мір із захисту рослин, удосконалення структури посівних площ, освоєння правильних сівозмін. В результаті високої культури землеробства і тваринництва, удосконалення технології, організації та оплати праці в галузі рослинництва, що значно підвищило рівень врожайності сільськогосподарських культур та дало рекордні показники роботи. Придбання комп’ютерної техніки та програмне забезпечення селекційної роботи дозволило підняти племінну роботу ПОК «Зоря» на якісно новий рівень, завдяки цьому в господарстві затверджено два племінні заводи з розведення молочної худоби: українська червона молочна та англерська. Господарство збережене цілісним комплексом. Це далекоглядність уже державного масштабу.

Велику увагу Д.К. Моторний приділяв соціально-побутовій сфері. У Чорнобаївці побудовано консервний цех, механізований тік, молокопереробний цех, фруктосховище, приміщення для утримання великої рогатої худоби, а також Палац культури, дитсадок, школу, спортзал, амбулаторію, пансіонат, газову та водопровідну мережі тощо. На території господарства – чотири спортивних зали, стадіон з поливним газоном. Серед спортсменів –майстри спорту та кандидати у майстри з вільної боротьби, з важкої атлетики. У ПОК «Зоря» створено футбольний клуб «Колос», який має свій статут, бере участь у змаганнях обласного та районного рівнів, активно залучає молодь до занять спортом.

Основні державні нагороди

• Двічі Герой Соціалістичної Праці (1966, 1986).
• Ордени: Жовтневої революції (1971), Леніна (1966, 1975, 1986).
• Звання Герой України з врученням ордена Держави (2 листопада 2002) – за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку агропромислового комплексу, впровадження сучасних форм господарювання.
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 жовтня 1997) – за значний особистий внесок у розвиток агропромислового комплексу, багаторічну сумлінну працю.
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (15 листопада 2012) – за значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, вагомі трудові досягнення, багаторічну самовіддану працю та з нагоди Дня працівників сільського господарства.
• Заслужений працівник сільського господарства України (1977).
• Лауреат республіканської премії імені В. К. Семінського (1988), премії ім. В.І. Вернадського (2000)
• Срібні медалі ВДНГ СРСР (1967, 1972), золоті медалі ВДНГ СРСР (1975, 1982, 1983, 1989).
• Дипломи пошани ВДНГ СРСР (1984), з врученням автомобіля «Москвич» (1986).
• Відмінник освіти СРСР (1987).
• Лауреат рейтингу «Золота Фортуна» (2000).
• Диплом «Найкраща людина року Херсонщини» в номінації «Працівник сільського господарства року» (2001).
• Трудова відзнака Міністерства аграрної політики України «Знак Пошани» (2002).
• Почесна відзнака «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2003).

– Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій : Закон України від 21.05.2015 № 4865-VI
– Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989