Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. У 2025 році День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 22 листопада.
У 1993 році Президент України підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж на Михайлівській площі в Києві урочисто відкрили пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року», який до появи Меморіалу жертв Голодомору був головним місцем вшанування пам’яті загиблих. У 1998 році окремим Указом Президента було встановлено щорічний національний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006 році. Нині парламенти близько трьох десятків країн також визнали його геноцидом.
Три Голодомори, що пережила Україна під час панування комуністичного тоталітарного режиму (1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 рр.), – це одні з найжорстокіших запланованих злочинів проти людства. Йшлося про систематичне знищення українців – виморювання населення країни з найродючішими землями. Визнання геноцидом стосується саме Голодомору 1932–1933 років, однак Україна продовжує боротися за міжнародне усвідомлення масштабу всіх злочинів комуністичного режиму.
Кандидат історичних наук, заступник директора Інституту дослідження Голодомору Іван Петренко наголошує: «Це визнання і засудження на світовому рівні факту того, що російський комуністичний тоталітарний режим цілеспрямовано здійснив найбільший злочин – геноцид української нації. І весь світ має знати й розуміти злочинну сутність москви, яку вона намагається приховати фальсифікаціями історії та політичною брехнею».
За даними демографічної статистики 1930-х років, прямі втрати населення України від голоду 1932 року становили близько 150 тисяч осіб, а 1933 року від голодної смерті загинуло від 3 до 3,5 мільйонів людей. Сумарні демографічні втрати, включно зі скороченням народжуваності, сягнули в 1932–1934 рр. близько 5 мільйонів. Точну кількість жертв встановити вже неможливо: за різними оцінками, Голодомор забрав від 3,5 до 9 мільйонів життів.
росія намагалася знищити нас як націю — шляхом голоду, придушення спротиву, винищення культури. Для приховування злочину застосовувалася масштабна пропаганда. І сьогодні росія знову вдається до методів геноциду: масові вбивства, депортації українців, руйнування міст. Але Україна має власну державу, Збройні Сили та потужну підтримку світу — військову, фінансову й дипломатичну. Злочини сьогодення ще раз доводять: пам’ять надзвичайно важлива, а злочинці мають бути засуджені міжнародною спільнотою.
У цей день запалімо свічку — символ нашої скорботи й пам’яті про мільйони загублених життів наших рідних, близьких, відомих і невідомих.
Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв.
Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає минулого — не матиме майбутнього.
